Psalmorum 25
1 Psalmus David, in finem. Ad te Domine levavi animam meam:
Псалом Давидів. До Тебе, Господи, я підношу мою душу.
2 Deus meus in te confido, non erubescam:
Боже мій, на Тебе надію покладаю; тож не дай мені вкритися соромом, нехай вороги не радіють перемозі наді мною.
3 Neque irrideant me inimici mei: etenim universi, qui sustinent te, non confundentur.
Не дай жодному з тих, хто на Тебе надію покладає, бути посоромленим, але нехай вкриються ганьбою ті, хто безпідставно чинить віроломство.
4 Confundantur omnes iniqua agentes supervacue. Vias tuas Domine demonstra mihi: et semitas tuas edoce me.
Покажи мені, шляхи Твої, Господи, навчи мене стежок Твоїх.
5 Dirige me in veritate tua, et doce me: quia tu es Deus salvator meus, et te sustinui tota die.
Веди мене істиною Твоєю й навчи мене, адже Ти – Бог спасіння мого, на Тебе я надію покладаю щодня.
6 Reminiscere miserationum tuarum Domine, et misericordiarum tuarum, quae a saeculo sunt.
Згадай, Господи, любов Твою й Твоє милосердя, адже вони споконвіку.
7 Delicta iuventutis meae, et ignorantias meas ne memineris. Secundum misericordiam tuam memento mei tu: propter bonitatem tuam Domine.
Гріхів юності моєї й беззаконь моїх не згадуй, [але] заради милосердя Твого згадай мене, заради доброти Твоєї, Господи.
8 Dulcis et rectus Dominus: propter hoc legem dabit delinquentibus in via.
Добрий і справедливий Господь, тому наставляє грішників на [істинний] шлях.
9 Diriget mansuetos in iudicio: docebit mites vias suas.
Він спрямовує смиренних до справедливості й покірливих навчає дороги Своєї.
10 Universae viae Domini, misericordia et veritas, requirentibus testamentum eius et testimonia eius.
Усі стежки Господні – милість та істина для тих, хто дотримується Його Завіту й одкровень.
11 Propter nomen tuum Domine propitiaberis peccato meo: multum est enim.
Заради імені Твого, Господи, прости беззаконня моє, бо велике воно.
12 Quis est homo qui timet Dominum? legem statuit ei in via, quam elegit.
Хто той муж, що Господа боїться? Вкаже йому [Бог] дорогу, яку треба обрати.
13 Anima eius in bonis demorabitur: et semen eius hereditabit terram.
Душа його житиме в достатку, і нащадки його успадкують землю.
14 Firmamentum est Dominus timentibus eum: et testamentum ipsius ut manifestetur illis.
Таємницю [Свою]Господь[довіряє] тим, хто боїться Його, і Завіт Свій відкриває їм.
15 Oculi mei semper ad Dominum: quoniam ipse evellet de laqueo pedes meos.
Очі мої завжди [звернені] до Господа, бо Він звільняє ноги мої із пастки.
16 Respice in me, et miserere mei: quia unicus et pauper sum ego.
Зглянься на мене й змилуйся наді мною, бо я самотній і пригнічений.
17 Tribulationes cordis mei multiplicatae sunt: de necessitatibus meis erue me.
Скорботи мого серця примножилися – виведи мене зі страждань моїх.
18 Vide humilitatem meam, et laborem meum: et dimitte universa delicta mea.
Поглянь на приниження моє й муку мою і прости усі гріхи мої.
19 Respice inimicos meos quoniam multiplicati sunt, et odio iniquo oderunt me.
Подивися на ворогів моїх, які численні вони стали і якою ненавистю лютою ненавидять мене.
20 Custodi animam meam, et erue me: non erubescam, quoniam speravi in te.
Збережи мою душу й визволи мене, не дай мені вкритися ганьбою, адже на Тебе надію покладаю.
21 Innocentes et recti adhaeserunt mihi: quia sustinui te.
Невинність і справедливість нехай стережуть мене, бо на Тебе я покладаю надію.
22 Libera Deus Israel ex omnibus tribulationibus suis.
Визволи, Боже, Ізраїля від усіх скорбот його!
