< Psalmorum 146 >
1 Alleluia, Aggaei, et Zachariae.
Алілуя! Хвали, душе моя, Господа!
2 Lauda anima mea Dominum, laudabo Dominum in vita mea: psallam Deo meo quamdiu fuero. Nolite confidere in principibus:
Буду Господа хвалити все життя моє, співатиму Богові моєму, поки живу.
3 in filiis hominum, in quibus non est salus.
Не покладайте надії на [мужів] шляхетних, на людину, у якій немає порятунку.
4 Exibit spiritus eius, et revertetur in terram suam: in illa die peribunt omnes cogitationes eorum.
Дух її виходить, і вона повертається в землю, – у той же день зникають усі її задуми.
5 Beatus, cuius Deus Iacob adiutor eius, spes eius in Domino Deo ipsius:
Блаженний той, чия допомога – Бог Яковів, хто надію покладає на Господа, Бога свого,
6 qui fecit caelum et terram, mare, et omnia, quae in eis sunt.
Того, Хто створив небеса, землю, море й усе, що наповнює його, Хто вічно береже вірність Свою;
7 Qui custodit veritatem in saeculum, facit iudicium iniuriam patientibus: dat escam esurientibus. Dominus solvit compeditos:
Того, Хто правосуддя чинить для пригнічених, дає хліб голодним. Господь звільняє в’язнів,
8 Dominus illuminat caecos. Dominus erigit elisos, Dominus diligit iustos.
Господь відкриває очі сліпим, Господь випростовує зігнутих, Господь любить праведних.
9 Dominus custodit advenas, pupillum et viduam suscipiet: et vias peccatorum disperdet.
Господь оберігає приходьків, сироту й вдову підтримує, а дорогу нечестивих викривлює.
10 Regnabit Dominus in saecula Deus tuus Sion, in generatione et generationem.
Буде царювати Господь повіки, Бог твій, Сіоне, – з роду в рід. Алілуя!