Psalmorum 143
1 Psalmus David, Quando eum filius suus persequebatur eum Absalom filius eius. Domine exaudi orationem meam: auribus percipe obsecrationem meam in veritate tua: exaudi me in tua iustitia.
Псалом Давидів.
2 Et non intres in iudicium cum servo tuo: quia non iustificabitur in conspectu tuo omnis vivens.
І на суд не вступай із рабом Своїм, — бо жоден живий перед обличчям Твоїм справедли́вим не буде!
3 Quia persecutus est inimicus animam meam: humiliavit in terra vitam meam. Collocavit me in obscuris sicut mortuos saeculi:
Бо неприятель переслідує душу мою, то́пче живую мою до землі. Посадив мене в те́мряву, як мерці́в цього світу!
4 et anxiatus est super me spiritus meus, in me turbatum est cor meum.
Омліває мій дух у мені, кам'яні́є в нутрі́ моїм серце моє.
5 Memor fui dierum antiquorum, meditatus sum in omnibus operibus tuis: in factis manuum tuarum meditabar.
Я згадую дні старода́вні, над усі́ми Твоїми чинами розду́мую, говорю́ про діла́ Твоїх рук.
6 Expandi manus meas ad te: anima mea sicut terra sine aqua tibi:
Я ру́ки свої простягаю до Тебе, душа моя пра́гне Тебе, як ́ пересо́хла земля! (Се́ла)
7 Velociter exaudi me Domine: defecit spiritus meus. Non avertas faciem tuam a me: et similis ero descendentibus in lacum.
Поспіши́ мене ви́слухати, Господи, — дух мій кінча́ється! Не ховай Ти від мене обличчя Свого́, і нехай я не бу́ду подібний до тих, хто схо́дить до гро́бу!
8 Auditam fac mihi mane misericordiam tuam: quia in te speravi. Notam fac mihi viam, in qua ambulem: quia ad te levavi animam meam.
Об'яви́ мені вранці Своє милосердя, бо на Тебе наді́юсь, повідо́м Ти мене про дорогу, якою я маю ходи́ти, бо до Тебе підно́шу я душу свою́!
9 Eripe me de inimicis meis Domine, ad te confugi:
Урятуй мене, Господи, від моїх ворогів, бо до Тебе вдаю́ся!
10 doce me facere voluntatem tuam, quia Deus meus es tu. Spiritus tuus bonus deducet me in terram rectam:
Навчи мене волю чинити Твою́, бо Ти Бог мій, — добрий Дух Твій нехай попрова́дить мене по рі́вній землі!
11 propter nomen tuum Domine vivificabis me, in aequitate tua. Educes de tribulatione animam meam:
Ради Ймення Свого, о Господи, оживи мене, Своєю правдою ви́веди душу мою від недолі!
12 et in misericordia tua disperdes inimicos meos. Et perdes omnes, qui tribulant animam meam: quoniam ego servus tuus sum.
А в Своїм милосерді понищ моїх ворогів, і ви́губи всіх, хто нена́видить душу мою, бо я — раб Твій!
