Psalmorum 140
1 Psalmus David, in finem. Eripe me Domine ab homine malo: a viro iniquo eripe me.
Керівнику хору. Псалом Давидів. Врятуй мене, Господи, від людини злої, оберігай мене від насильників,
2 Qui cogitaverunt iniquitates in corde: tota die constituebant praelia.
які зло задумують у серці, щодня збурюють війни.
3 Acuerunt linguas suas sicut serpentes: venenum aspidum sub labiis eorum.
Гострять язики свої, наче змії; отрута аспидова на губах у них. (Села)
4 Custodi me Domine de manu peccatoris: et ab hominibus iniquis eripe me. Qui cogitaverunt supplantare gressus meos:
Оберігай мене, Господи, від рук нечестивця, врятуй мене від насильників, що задумали похитнути мої стопи.
5 absconderunt superbi laqueum mihi: Et funes extenderunt in laqueum: iuxta iter scandalum posuerunt mihi.
Горді приховали пастку й мотузки для мене, розтягнули сіті вздовж стежки, розставили мені тенета.
6 Dixi Domino: Deus meus es tu: exaudi Domine vocem deprecationis meae.
Я сказав Господеві: «Ти – мій Бог! Почуй, Господи, голос мого благання!
7 Domine, Domine virtus salutis meae: obumbrasti super caput meum in die belli:
Господи, Владико, сило спасіння мого, Ти прикрив голову мою в день битви.
8 Ne tradas me Domine a desiderio meo peccatori: cogitaverunt contra me, ne derelinquas me, ne forte exaltentur.
Не дай, Господи, нечестивому того, що він бажає, не дай здійснитися його задуму, [бо] він загордиться». (Села)
9 Caput circuitus eorum: labor labiorum ipsorum operiet eos.
Голови тих, хто оточив мене, нехай накриє лихо їхніх вуст.
10 Cadent super eos carbones, in ignem deiicies eos: in miseriis non subsistent.
Нехай впаде на них розжарене вугілля, нехай будуть вкинуті у вогонь, у провалля бездонне, щоб не встали більше.
11 Vir linguosus non dirigetur in terra: virum iniustum mala capient in interitu.
Людина зі злим язиком не утвердиться на землі; насильника нехай вполює зло [йому] на погибель.
12 Cognovi quia faciet Dominus iudicium inopis: et vindictam pauperum.
Я знаю, що Господь здійснить суд бідному, [вчинить] правосуддя пригнобленому.
13 Verumtamen iusti confitebuntur nomini tuo: et habitabunt recti cum vultu tuo.
Так, прославлятимуть праведні ім’я Твоє, житимуть справедливі перед обличчям Твоїм!
