Psalmorum 132
1 Canticum graduum. Memento Domine David, et omnis mansuetudinis eius:
Пісня проча́н.
2 Sicut iuravit Domino, votum vovit Deo Iacob:
що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:
3 Si introiero in tabernaculum domus meae, si ascendero in lectum strati mei:
„Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї,
4 Si dedero somnum oculis meis, et palpebris meis dormitationem:
не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм,
5 Et requiem temporibus meis: donec inveniam locum Domino, tabernaculum Deo Iacob.
аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“!
6 Ecce audivimus eam in Ephrata: invenimus eam in campis silvae.
Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його.
7 Introibimus in tabernaculum eius: adorabimus in loco, ubi steterunt pedes eius.
Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його!
8 Surge Domine in requiem tuam, tu et arca sanctificationis tuae.
Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї!
9 Sacerdotes tui induantur iustitiam: et sancti tui exultent.
Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні!
10 Propter David servum tuum, non avertas faciem Christi tui.
Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця.
11 Iuravit Dominus David veritatem, et non frustrabitur eum: de fructu ventris tui ponam super sedem tuam.
Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм!
12 Si custodierint filii tui testamentum meum, et testimonia mea haec, quae docebo eos: Et filii eorum usque in saeculum, sedebunt super sedem tuam.
Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“
13 Quoniam elegit Dominus Sion: elegit eam in habitationem sibi.
Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі:
14 Haec requies mea in saeculum saeculi: hic habitabo quoniam elegi eam.
„То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, —
15 Viduam eius benedicens benedicam: pauperes eius saturabo panibus.
пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю!
16 Sacerdotes eius induam salutari: et sancti eius exultatione exultabunt.
Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно.
17 Illuc producam cornu David, paravi lucernam Christo meo.
Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, —
18 Inimicos eius induam confusione: super ipsum autem efflorebit sanctificatio mea.
ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“!
