Psalmorum 119
1 Alleluia. ALEPH. Beati immaculati in via: qui ambulant in lege Domini.
Блаженні ті, чия дорога невинна, хто ходить [по ній] за Законом Господнім.
2 Beati, qui scrutantur testimonia eius: in toto corde exquirunt eum.
Блаженні ті, що дотримуються одкровень Його, усім серцем шукають Його.
3 Non enim qui operantur iniquitatem, in viis eius ambulaverunt.
Вони не чинять беззаконня, ходять Його шляхами.
4 Tu mandasti mandata tua custodiri nimis.
Ти заповів настанов Твоїх триматися твердо.
5 Utinam dirigantur viae meae, ad custodiendas iustificationes tuas.
О, якби утверджувалися дороги мої в дотриманні постанов Твоїх!
6 Tunc non confundar, cum perspexero in omnibus mandatis tuis.
Тоді не посоромився б я, дивлячись на всі Твої заповіді.
7 Confitebor tibi in directione cordis: in eo quod didici iudicia iustitiae tuae.
Буду славити Тебе в щирості серця, навчаючись законів правосуддя Твого.
8 Iustificationes tuas custodiam: non me derelinquas usquequaque.
Постанов Твоїх я дотримуватися буду, не покидай же мене назавжди.
9 BETH. In quo corrigit adolescentior viam suam? in custodiendo sermones tuos.
Як зможе юнак тримати стежку свою в чистоті? Дотримуючись Твого слова.
10 In toto corde meo exquisivi te: ne repellas me a mandatis tuis.
Усім серцем моїм шукаю Тебе, не дай мені ухилитися від заповідей Твоїх.
11 In corde meo abscondi eloquia tua: ut non peccem tibi.
У серці моєму сховав я сказане Тобою, щоб не згрішив я проти Тебе.
12 Benedictus es Domine: doce me iustificationes tuas.
Благословенний Ти, Господи! Навчи мене постанов Твоїх.
13 In labiis meis, pronunciavi omnia iudicia oris tui.
Вустами моїми я звіщаю усі закони правосуддя із уст Твоїх.
14 In via testimoniorum tuorum delectatus sum, sicut in omnibus divitiis.
На шляху одкровень Твоїх радію я, ніби великими статками.
15 In mandatis tuis exercebor: et considerabo vias tuas.
Про настанови Твої я роздумую й стежки Твої споглядаю.
16 In iustificationibus tuis meditabor: non obliviscar sermones tuos.
Я підбадьорююся постановами Твоїми, не забуваю Твого слова.
17 GHIMEL. Retribue servo tuo, vivifica me: et custodiam sermones tuos.
Віддяч добром слузі Своєму, я житиму й буду дотримуватися слова Твого.
18 Revela oculos meos: et considerabo mirabilia de lege tua.
Відкрий мої очі, і я побачу чудеса Закону Твого.
19 Incola ego sum in terra: non abscondas a me mandata tua.
Приходьком живу я на землі, не приховуй від мене заповідей Твоїх.
20 Concupivit anima mea desiderare iustificationes tuas, in omni tempore.
Зомліла душа моя, прагнучи повсякчасно Твоїх законів правосуддя.
21 Increpasti superbos: maledicti qui declinant a mandatis tuis.
Ти звинуватив проклятих зухвальців, що від заповідей Твоїх ухиляються.
22 Aufer a me opprobrium, et contemptum: quia testimonia tua exquisivi.
Зніми з мене ганьбу й сором, адже одкровень Твоїх я дотримуюся.
23 Etenim sederunt principes, et adversum me loquebantur: servus autem tuus exercebatur in iustificationibus tuis.
Хоча князі сидять і змовляються проти мене, та слуга Твій роздумує над постановами Твоїми.
24 Nam et testimonia tua meditatio mea est: et consilium meum iustificationes tuae.
Одкровення ж Твої – мої радощі, порадники мої.
25 DALETH. Adhaesit pavimento anima mea: vivifica me secundum verbum tuum.
Прилинула до пороху душа моя, оживи мене згідно зі словом Твоїм.
26 Vias meas enunciavi, et exaudisti me: doce me iustificationes tuas.
Я розповів [Тобі] про дороги свої, і Ти відповів мені; навчи мене постанов Своїх.
27 Viam iustificationum tuarum instrue me: et exercebor in mirabilibus tuis.
Дай мені зрозуміти шлях настанов Твоїх, і я роздумувати буду над чудесами Твоїми.
28 Dormitavit anima mea prae taedio: confirma me in verbis tuis.
Розпливлася від смутку душа моя, зміцни мене згідно зі словом Твоїм.
29 Viam iniquitatis amove a me: et de lege tua miserere mei.
Дорогу неправди віддали від мене і Законом Твоїм як милістю мене обдаруй.
30 Viam veritatis elegi: iudicia tua non sum oblitus.
Я обрав дорогу істини, закони правосуддя поставив [перед собою].
31 Adhaesi testimoniis tuis Domine: noli me confundere.
Я прилинув до одкровень Твоїх, Господи, не дай мені осоромитися.
32 Viam mandatorum tuorum cucurri, cum dilatasti cor meum.
Побіжу я дорогою заповідей Твоїх, коли ти розуміння моє розшириш.
33 HE. Legem pone mihi Domine viam iustificationum tuarum: et exquiram eam semper.
Навчи мене, Господи, шляху постанов Твоїх, і я буду дотримуватися його до кінця.
34 Da mihi intellectum, et scrutabor legem tuam: et custodiam illam in toto corde meo.
Дай мені розуміння, і я дотримуватися Закону Твого буду й виконуватиму його всім серцем.
35 Deduc me in semitam mandatorum tuorum: quia ipsam volui.
Поведи мене стежкою заповідей Твоїх, адже на ній я знаходжу задоволення.
36 Inclina cor meum in testimonia tua: et non in avaritiam.
Прихили серце моє до Твоїх одкровень, а не до корисливості.
37 Averte oculos meos ne videant vanitatem: in via tua vivifica me.
Відведи очі мої, щоб не бачили марноти; оживляй мене на шляху Твоєму.
38 Statue servo tuo eloquium tuum, in timore tuo.
Виконай усе сказане Тобою рабові Своєму, який боїться Тебе.
39 Amputa opprobrium meum, quod suspicatus sum: quia iudicia tua iucunda.
Відверни від мене ганьбу, якої я жахаюся, адже закони правосуддя Твого добрі.
40 Ecce concupivi mandata tua: in aequitate tua vivifica me.
О, як я прагну настанов Твоїх! Оживляй мене праведністю Своєю.
41 VAU. Et veniat super me misericordia tua Domine: salutare tuum secundum eloquium tuum.
Нехай прийде до мене, Господи, милість Твоя, спасіння Твоє згідно зі словом Твоїм.
42 Et respondebo exprobrantibus mihi verbum: quia speravi in sermonibus tuis.
Тоді відповім я тому, хто словом ганьбить мене, адже я слову Твоєму довіряю.
43 Et ne auferas de ore meo verbum veritatis usquequaque: quia in iudiciis tuis supersperavi.
Ніколи не забирай слова істини від моїх вуст, бо на суди Твої [справедливі] я сподіваюся.
44 Et custodiam legem tuam semper: in saeculum et in saeculum saeculi.
Я буду дотримуватися Закону Твого завжди, повік-віків,
45 Et ambulabam in latitudine: quia mandata tua exquisivi.
і ходитиму вільно, бо настанов Твоїх я шукаю.
46 Et loquebar in testimoniis tuis in conspectu regum: et non confundebar.
І говоритиму я про одкровення Твої перед царями, і не буду осоромлений;
47 Et meditabar in mandatis tuis, quae dilexi.
і радітиму Твоїм заповідям, які я полюбив.
48 Et levavi manus meas ad mandata tua, quae dilexi: et exercebor in iustificationibus tuis.
Тоді простягну долоні свої до заповідей Твоїх, які я полюбив, і роздумувати буду про постанови Твої.
49 ZAIN. Memor esto verbi tui servo tuo, in quo mihi spem dedisti.
Згадай слово [Своє] до слуги Твого, на яке Ти заповів мені сподіватися.
50 Haec me consolata est in humilitate mea: quia eloquium tuum vivificavit me.
Це – втіха у скорботі моїй, що слово Твоє оживляє мене.
51 Superbi inique agebant usquequaque: a lege autem tua non declinavi.
Зухвальці надмірно насміхаються з мене, та від Закону Твого я не ухиляюся.
52 Memor fui iudiciorum tuorum a saeculo Domine: et consolatus sum.
Згадую Твої одвічні закони правосуддя, Господи, і втішаюся я.
53 Defectio tenuit me, pro peccatoribus derelinquentibus legem tuam.
Жах охоплює мене через нечестивців, що Закон Твій полишають.
54 Cantabiles mihi erant iustificationes tuae, in loco peregrinationis meae.
Співом стали для мене постанови Твої в домі, де я мешкаю.
55 Memor fui nocte nominis tui Domine: et custodivi legem tuam.
Я згадую вночі ім’я Твоє, Господи, і дотримуюся Закону Твого.
56 Haec facta est mihi: quia iustificationes tuas exquisivi.
Моїм він став, бо настанов Твоїх я дотримуюся.
57 HETH. Portio mea Domine, dixi custodire legem tuam.
Господи, – сказав я, – доля моя – дотримуватися Твоїх слів.
58 Deprecatus sum faciem tuam in toto corde meo: miserere mei secundum eloquium tuum.
Шукав я прихильності обличчя Твого усім серцем: помилуй мене згідно зі словом Твоїм.
59 Cogitavi vias meas: et converti pedes meos in testimonia tua.
Я обдумував дороги свої й повертав ноги мої до одкровень Твоїх,
60 Paratus sum, et non sum turbatus: ut custodiam mandata tua.
поспішав і не зволікав виконувати заповіді Твої.
61 Funes peccatorum circumplexi sunt me: et legem tuam non sum oblitus.
Кайдани нечестивців облягли мене, та не забув я Закону Твого.
62 Media nocte surgebam ad confitendum tibi, super iudicia iustificationis tuae.
Опівночі вставав я славити Тебе за справедливі суди Твої.
63 Particeps ego sum omnium timentium te: et custodientium mandata tua.
Я спільник усім, хто боїться Тебе й хто дотримується настанов Твоїх.
64 Misericordia tua Domine plena est terra: iustificationes tuas doce me.
Милістю Твоєю, Господи, наповнена земля; навчи мене постанов Твоїх.
65 TETH. Bonitatem fecisti cum servo tuo Domine, secundum verbum tuum.
Добре вчинив Ти зі слугою Своїм згідно зі словом Твоїм, Господи.
66 Bonitatem, et disciplinam, et scientiam doce me: quia mandatis tuis credidi.
Доброго розуміння й пізнання навчи мене, адже я повірив заповідям Твоїм.
67 Priusquam humiliarer ego deliqui: propterea eloquium tuum custodivi.
Перш ніж я зазнав страждання мого, я блукав, але тепер слова Твого дотримуюся.
68 Bonus es tu: et in bonitate tua doce me iustificationes tuas.
Добрий Ти і чиниш добро, [тож] навчи мене постанов Своїх.
69 Multiplicata est super me iniquitas superborum: ego autem in toto corde scrutabor mandata tua.
Плетуть зухвальці на мене неправду, я ж усім серцем триматимусь настанов Твоїх.
70 Coagulatum est sicut lac cor eorum: ego vero legem tuam meditatus sum.
Нечулим, немов лій, стало їхнє серце, я ж Законом Твоїм себе підбадьорюю.
71 Bonum mihi quia humiliasti me: ut discam iustificationes tuas.
Добре мені, що постраждав я, щоб навчитися постанов Твоїх.
72 Bonum mihi lex oris tui, super millia auri, et argenti.
Ліпший для мене Закон Твій, аніж тисячі [зливків] золота й срібла.
73 IOD. Manus tuae fecerunt me, et plasmaverunt me: da mihi intellectum, ut discam mandata tua.
Руки Твої створили й утвердили мене; дай мені розуміння, і я навчуся заповідей Твоїх.
74 Qui timent te videbunt me, et laetabuntur: quia in verba tua supersperavi.
Побачать мене ті, хто боїться Тебе, і зрадіють, бо на слово Твоє я сподіваюся.
75 Cognovi Domine quia aequitas iudicia tua: et in veritate tua humiliasti me.
Я знаю, Господи, що справедливі суди Твої, і через вірність Свою Ти дав мені зазнати страждання.
76 Fiat misericordia tua ut consoletur me, secundum eloquium tuum servo tuo.
Нехай милість Твоя стане втіхою моєю, згідно зі словом Твоїм, [даним] слузі Твоєму.
77 Veniant mihi miserationes tuae, et vivam: quia lex tua meditatio mea est.
Нехай прийде до мене милосердя Твоє, і я оживу, адже Закон Твій – втіха моя.
78 Confundantur superbi, quia iniuste iniquitatem fecerunt in me: ego autem exercebor in mandatis tuis.
Нехай же посоромляться зухвальці за те, що безвинно пригнічують мене; а я роздумувати буду над настановами Твоїми.
79 Convertantur mihi timentes te: et qui noverunt testimonia tua.
Нехай навернуться до мене ті, хто боїться Тебе й знає одкровення Твої.
80 Fiat cor meum immaculatum in iustificationibus tuis, ut non confundar.
Нехай серце моє буде невинним щодо постанов Твоїх, щоб я не осоромився.
81 CAPH. Defecit in salutare tuum anima mea: et in verbum tuum supersperavi.
Знемагає душа моя від туги за спасінням Твоїм, але я на слово Твоє сподіваюся.
82 Defecerunt oculi mei in eloquium tuum, dicentes: Quando consolaberis me?
Тануть очі мої, на слово Твоє [чекаючи] й кажучи: «Коли Ти втішиш мене?»
83 Quia factus sum sicut uter in pruina: iustificationes tuas non sum oblitus.
Бо я став, немов міх у диму, та постанов Твоїх я не забуваю.
84 Quot sunt dies servi tui: quando facies de persequentibus me iudicium?
Скільки днів [відведено] слузі Твоєму? Коли ж Ти вчиниш суд над переслідувачами моїми?
85 Narraverunt mihi iniqui fabulationes: sed non ut lex tua.
Зухвальці викопали мені ями всупереч Закону Твоєму.
86 Omnia mandata tua veritas: iniqui persecuti sunt me, adiuva me.
Усі заповіді Твої – істина. Мене неправедно переслідують, допоможи мені.
87 Paulominus consummaverunt me in terra: ego autem non dereliqui mandata tua.
Мало не згубили мене на землі, та настанов Твоїх я не залишив.
88 Secundum misericordiam tuam vivifica me: et custodiam testimonia oris tui.
За милістю Своєю оживи мене, і я буду дотримуватися одкровення вуст Твоїх.
89 LAMED. In aeternum Domine, verbum tuum permanet in caelo.
Навіки, Господи, слово Твоє утверджене на небесах;
90 In generatione et generationem veritas tua: fundasti terram, et permanet.
з роду в рід – вірність Твоя. Ти утвердив землю, і вона стоїть;
91 Ordinatione tua perseverat dies: quoniam omnia serviunt tibi.
за Твоїми законами правосуддя все стоїть донині, бо все Тобі служить.
92 Nisi quod lex tua meditatio mea est: tunc forte periissem in humilitate mea.
Якби Закон Твій не був моєю втіхою, то я загинув би в скорботі своїй.
93 In aeternum non obliviscar iustificationes tuas: quia in ipsis vivificasti me.
Я повіки не забуду настанов Твоїх, адже ними Ти оживляєш мене.
94 Tuus sum ego, salvum me fac: quoniam iustificationes tuas exquisivi.
Я – Твій, врятуй же мене, адже прагну я настанов Твоїх.
95 Me expectaverunt peccatores ut perderent me: testimonia tua intellexi.
Нечестиві очікують, щоб погубити мене, та я роздумую над одкровеннями Твоїми.
96 Omnis consummationis vidi finem: latum mandatum tuum nimis.
Я бачив межу всілякої досконалості, та заповідь Твоя безмежно широка!
97 MEM. Quomodo dilexi legem tuam Domine? tota die meditatio mea est.
Як люблю я Закон Твій! Роздумую над ним цілий день.
98 Super inimicos meos prudentem me fecisti mandato tuo: quia in aeternum mihi est.
Заповіддю Своєю Ти зробив мене мудрішим від ворогів моїх, бо вона навіки зі мною.
99 Super omnes docentes me intellexi: quia testimonia tua meditatio mea est.
Я став розумнішим від усіх вчителів моїх, бо одкровення Твої – мої роздуми.
100 Super senes intellexi: quia mandata tua quaesivi.
Я розумію більше, ніж старці, бо настанови Твої дотримую.
101 Ab omni via mala prohibui pedes meos: ut custodiam verba tua.
Від усілякої лихої стежки утримую ноги мої, щоб виконувати Твоє слово.
102 A iudiciis tuis non declinavi: quia tu legem posuisti mihi.
Від Твоїх законів правосуддя не відступаю, адже Ти навчаєш мене.
103 Quam dulcia faucibus meis eloquia tua, super mel ori meo!
Які солодкі для мого піднебіння слова Твої! Вони солодші, ніж мед, для вуст моїх.
104 A mandatis tuis intellexi: propterea odivi omnem viam iniquitatis.
Від настанов Твоїх я набираюсь розуміння, тому ненавиджу всяку стежку неправди.
105 NUN. Lucerna pedibus meis verbum tuum, et lumen semitis meis.
Слово Твоє – світильник для ноги моєї і світло для стежки моєї.
106 Iuravi, et statui custodire iudicia iustitiae tuae.
Присягнув я виконувати справедливі закони правосуддя Твого і виконаю це.
107 Humiliatus sum usquequaque Domine: vivifica me secundum verbum tuum.
Постраждав я занадто, Господи, оживи мене згідно зі словом Твоїм.
108 Voluntaria oris mei beneplacita fac Domine: et iudicia tua doce me.
Добровільні жертви вуст моїх нехай приємними будуть Тобі, Господи, і навчи мене Твоїх законів правосуддя.
109 Anima mea in manibus meis semper: et legem tuam non sum oblitus.
Душа моя завжди в моїй руці, та Закону Твого я не забуваю.
110 Posuerunt peccatores laqueum mihi: et de mandatis tuis non erravi.
Нечестиві розставили тенета для мене, але від настанов Твоїх я не ухиляюся.
111 Hereditate acquisivi testimonia tua in aeternum: quia exultatio cordis mei sunt.
Я прийняв, як вічний спадок, одкровення Твої, адже вони – радість мого серця.
112 Inclinavi cor meum ad faciendas iustificationes tuas in aeternum, propter retributionem.
Нахилив я серце своє до того, щоб дотримувати постанови Твої повіки, до кінця.
113 SAMECH. Iniquos odio habui: et legem tuam dilexi.
Ненавиджу двоєдушних людей, а Закон Твій люблю.
114 Adiutor, et susceptor meus es tu: et in verbum tuum supersperavi.
Ти – сховище моє й щит; на слово Твоє сподіваюся.
115 Declinate a me maligni: et scrutabor mandata Dei mei.
Відступіться від мене, злодії, і я буду дотримуватися заповідей Бога мого.
116 Suscipe me secundum eloquium tuum, et vivam: et non confundas me ab expectatione mea.
Підтримай мене згідно зі словом Твоїм, і я житиму; і не дай мені осоромитися в надії моїй.
117 Adiuva me, et salvus ero: et meditabor in iustificationibus tuis semper.
Підтримай мене, і я буду врятований, і постанови Твої завжди споглядатиму.
118 Sprevisti omnes discedentes a iudiciis tuis: quia iniusta cogitatio eorum.
Ти відкидаєш усіх, хто ухиляється від постанов Твоїх, бо хитрощі їхні – неправда.
119 Praevaricantes reputavi omnes peccatores terrae: ideo dilexi testimonia tua.
Немов золу, відкинеш Ти усіх нечестивців землі; тому я полюбив одкровення Твої.
120 Confige timore tuo carnes meas: a iudiciis enim tuis timui.
Тремтить від страху перед Тобою тіло моє, і судів Твоїх я боюся.
121 AIN. Feci iudicium et iustitiam: non tradas me calumniantibus me.
Я чинив правосудно й справедливо, – не залишай же мене [на поталу] моїм гнобителям.
122 Suscipe servum tuum in bonum: non calumnientur me superbi.
Заступися за слугу Свого на добро, не дай зухвалим пригнічувати мене.
123 Oculi mei defecerunt in salutare tuum: et in eloquium iustitiae tuae.
Очі мої тануть, чекаючи на Твій порятунок і на слова Твоєї правди.
124 Fac cum servo tuo secundum misericordiam tuam: et iustificationes tuas doce me.
Вчини з рабом Своїм за милістю Твоєю й навчи мене постанов Своїх.
125 Servus tuus sum ego: da mihi intellectum, ut sciam testimonia tua.
Я – слуга Твій, настав мене, і я пізнаю одкровення Твої.
126 Tempus faciendi Domine: dissipaverunt legem tuam.
Час діяти, Господи: Законом Твоїм знехтували.
127 Ideo dilexi mandata tua, super aurum et topazion.
Тому полюбив я заповіді Твої більше від золота, щирого золота;
128 Propterea ad omnia mandata tua dirigebar: omnem viam iniquam odio habui.
тому всі настанови Твої визнаю справедливими, а всіляку стежку неправди ненавиджу.
129 PHE. Mirabilia testimonia tua: ideo scrutata est ea anima mea.
Дивовижні одкровення Твої, тому душа моя береже їх.
130 Declaratio sermonum tuorum illuminat: et intellectum dat parvulis.
Розкриття Твоїх слів просвітлює, напоумлює простих.
131 Os meum aperui, et attraxi spiritum: quia mandata tua desiderabam.
Уста свої розкриваю й прагну, бо жадаю заповідей Твоїх.
132 Aspice in me, et miserere mei, secundum iudicium diligentium nomen tuum.
Обернися до мене й змилуйся, як [зазвичай поводишся] Ти справедливо з тими, хто любить ім’я Твоє.
133 Gressus meos dirige secundum eloquium tuum: et non dominetur mei omnis iniustitia.
Зміцни мої стопи словом Твоїм і не дай жодному беззаконню оволодіти мною.
134 Redime me a calumniis hominum: ut custodiam mandata tua.
Визволи мене від гноблення людського, і я дотримуватися буду настанов Твоїх.
135 Faciem tuam illumina super servum tuum: et doce me iustificationes tuas.
Обличчям Своїм осяй слугу Твого й навчи мене постанов Твоїх.
136 Exitus aquarum deduxerunt oculi mei: quia non custodierunt legem tuam.
Потоками водними течуть мої очі, бо не дотримуються Закону Твого.
137 SADE. Iustus es Domine: et rectum iudicium tuum.
Праведний Ти, Господи, і справедливі суди Твої.
138 Mandasti iustitiam testimonia tua: et veritatem tuam nimis.
Одкровення, заповідані Тобою, досконало справедливі й істинні.
139 Tabescere me fecit zelus meus: quia obliti sunt verba tua inimici mei.
Знесилився я через ревність мою, бо забули мої супротивники слова Твої.
140 Ignitum eloquium tuum vehementer: et servus tuus dilexit illud.
Слово Твоє випробуване досконало, і слуга Твій любить його.
141 Adolescentulus sum ego, et contemptus: iustificationes tuas non sum oblitus.
Я нікчемний і зганьблений, [але] настанов Твоїх не забуваю.
142 Iustitia tua, iustitia in aeternum: et lex tua veritas.
Правда Твоя – правда вічна, і Закон Твій – істина.
143 Tribulatio, et angustia invenerunt me: mandata tua meditatio mea est.
Тіснота й скорбота спіткали мене, [але] заповіді Твої – втіха моя.
144 Aequitas testimonia tua in aeternum: intellectum da mihi, et vivam.
Правда одкровень Твоїх вічна, напоум мене, і я житиму.
145 COPH. Clamavi in toto corde meo, exaudi me Domine: iustificationes tuas requiram.
Я кличу всім серцем – дай мені відповідь, Господи, і я буду дотримуватися постанов Твоїх.
146 Clamavi ad te, salvum me fac: ut custodiam mandata tua.
Я кличу Тебе, врятуй мене, і я буду дотримуватись одкровень Твоїх.
147 Praeveni in maturitate, et clamavi: quia in verba tua supersperavi.
Перед ранковими сутінками волаю я, на слово Твоє сподіваюся.
148 Praevenerunt oculi mei ad te diluculo: ut meditarer eloquia tua.
Випереджають очі мої ранкову сторожу, щоб роздумувати над словом Твоїм.
149 Vocem meam audi secundum misericordiam tuam Domine: et secundum iudicium tuum vivifica me.
Почуй мій голос заради милості Твоєї, Господи, відповідно до [справедливого] суду Твого оживи мене.
150 Appropinquaverunt persequentes me iniquitati: a lege autem tua longe facti sunt.
Наблизилися до мене зловмисники, [та] від Закону Твого віддалилися.
151 Prope es tu Domine: et omnes viae tuae veritas.
Ти ж близько, Господи, і всі заповіді Твої – істина.
152 Initio cognovi de testimoniis tuis: quia in aeternum fundasti ea.
Здавна знаю я про одкровення Твої, що Ти їх встановив навіки.
153 RES. Vide humilitatem meam, et eripe me: quia legem tuam non sum oblitus.
Поглянь на приниження моє й визволи мене, адже Закону Твого не забуваю я.
154 Iudica iudicium meum, et redime me: propter eloquium tuum vivifica me.
Вступися в судову тяганину мою й визволи мене, оживи мене згідно зі словом Твоїм.
155 Longe a peccatoribus salus: quia iustificationes tuas non exquisierunt.
Далеке від нечестивців спасіння, бо не шукають постанов Твоїх.
156 Misericordiae tuae multae Domine: secundum iudicium tuum vivifica me.
Щедроти Твої численні, Господи, оживи мене відповідно до [справедливого] суду Твого.
157 Multi qui persequuntur me, et tribulant me: a testimoniis tuis non declinavi.
Численні переслідувачі й супротивники мої, але від одкровень Твоїх я не ухиляюся.
158 Vidi praevaricantes, et tabescebam: quia eloquia tua non custodierunt.
Дивлюся на відступників з огидою, бо слова Твого вони не дотримують.
159 Vide quoniam mandata tua dilexi Domine: in misericordia tua vivifica me.
Подивися, як люблю я Твої настанови, Господи, заради милості Твоєї оживи мене.
160 Principium verborum tuorum, veritas: in aeternum omnia iudicia iustitiae tuae.
Сутність слів Твоїх – істина, вічні справедливі закони правосуддя Твого.
161 SIN. Principes persecuti sunt me gratis: et a verbis tuis formidavit cor meum.
Князі переслідують мене безвинно, але серце моє боїться Твого слова.
162 Laetabor ego super eloquia tua: sicut qui invenit spolia multa.
Радію я слову Твоєму, наче спіткав здобич велику.
163 Iniquitatem odio habui, et abominatus sum: legem autem tuam dilexi.
Я ненавиджу неправду, бриджуся нею, Закон же Твій люблю.
164 Septies in die laudem dixi tibi, super iudicia iustitiae tuae.
Сім разів на день прославляю Тебе за справедливі суди Твої.
165 Pax multa diligentibus legem tuam: et non est illis scandalum.
Великий мир у тих, хто любить Закон Твій, немає в них спотикання.
166 Expectabam salutare tuum Domine: et mandata tua dilexi.
Очікую спасіння Твого, Господи, і виконую заповіді Твої.
167 Custodivit anima mea testimonia tua: et dilexit ea vehementer.
Душа моя береже одкровення Твої і любить їх дуже.
168 Servavi mandata tua, et testimonia tua: quia omnes viae meae in conspectu tuo.
Я дотримуюсь настанов і одкровень Твоїх, бо всі дороги мої перед Тобою.
169 TAU. Appropinquet deprecatio mea in conspectu tuo Domine: iuxta eloquium tuum da mihi intellectum.
Нехай наблизиться волання моє до обличчя Твого, Господи, дай мені розуміння, що відповідає слову Твоєму.
170 Intret postulatio mea in conspectu tuo: secundum eloquium tuum eripe me.
Нехай прийде благання моє перед обличчя Твоє, визволи мене за словом Твоїм.
171 Eructabunt labia mea hymnum, cum docueris me iustificationes tuas.
Переливатимуться вуста мої хвалою, коли Ти навчиш мене постанов Своїх.
172 Pronunciabit lingua mea eloquium tuum: quia omnia mandata tua aequitas.
Проголошуватиме язик мій слово Твоє, бо всі заповіді Твої – справедливі.
173 Fiat manus tua ut salvet me: quoniam mandata tua elegi.
Нехай рука Твоя буде мені допомогою, адже я обрав Твої настанови.
174 Concupivi salutare tuum Domine: et lex tua meditatio mea est.
Я прагну спасіння Твого, Господи, і Закон Твій – втіха моя.
175 Vivet anima mea, et laudabit te: et iudicia tua adiuvabunt me.
Нехай живе душа моя й прославляє Тебе і нехай допоможуть мені Твої закони правосуддя.
176 Erravi, sicut ovis, quae periit: quaere servum tuum, quia mandata tua non sum oblitus.
Заблукав я, немов вівця загублена. Шукай слугу Свого, адже заповідей Твоїх я не забув.
