Psalmorum 103
1 Psalmus David. Benedic anima mea Domino et omnia, quae intra me sunt, nomini sancto eius.
Давидів.
2 Benedic anima mea Domino: et noli oblivisci omnes retributiones eius:
Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі доброді́йства Його́!
3 Qui propitiatur omnibus iniquitatibus tuis: qui sanat omnes infirmitates tuas.
Всі провини Твої Він прощає, всі неду́ги твої вздоровля́є.
4 Qui redimit de interitu vitam tuam: qui coronat te in misericordia et miserationibus.
Від могили життя твоє Він визволя́є, Він милістю та милосердям тебе корону́є.
5 Qui replet in bonis desiderium tuum: renovabitur ut aquilae iuventus tua:
Він бажа́ння твоє насича́є добром, — відно́виться, мов той орел, твоя ю́ність!
6 Faciens misericordias Dominus: et iudicium omnibus iniuriam patientibus.
Господь чинить правду та суд для всіх переслі́дуваних.
7 Notas fecit vias suas Moysi, filiis Israel voluntates suas.
Він дороги Свої об'явив був Мойсе́єві, діла́ Свої — ді́тям Ізра́їлевим.
8 Miserator, et misericors Dominus: longanimis, et multum misericors.
Щедрий і милосердний Господь, довготерпели́вий і многомилости́вий.
9 Non in perpetuum irascetur: neque aeternum comminabitur.
Не за́вжди на нас ворогує, і не навіки захо́вує гнів.
10 Non secundum peccata nostra fecit nobis: neque secundum iniquitates nostras retribuit nobis.
Не за нашими про́гріхами Він пово́диться з нами, і відплачує нам не за прови́нами нашими.
11 Quoniam secundum altitudinem caeli a terra: corroboravit misericordiam suam super timentes se.
Бо як ви́соко небо стоїть над землею, — велика така Його милість до тих, хто боїться Його́,
12 Quantum distat Ortus ab occidente: longe fecit a nobis iniquitates nostras.
як далекий від за́ходу схід, так Він віддали́в від нас наші провини!
13 Quomodo miseretur pater filiorum, misertus est Dominus timentibus se:
Як жалує ба́тько дітей, так Господь пожалі́вся над тими, хто боїться Його,
14 quoniam ipse cognovit figmentum nostrum. Recordatus est quoniam pulvis sumus:
бо знає Він ство́рення наше, пам'ятає, що ми — по́рох:
15 homo, sicut foenum dies eius, tamquam flos agri sic efflorebit.
чоловік — як трава дні його, немов цвіт польови́й — так цвіте він,
16 Quoniam spiritus pertransibit in illo, et non subsistet: et non cognoscet amplius locum suum.
та вітер пере́йде над ним — і немає його, і вже місце його не пізна́є його.
17 Misericordia autem Domini ab aeterno, et usque in aeternum super timentes eum. Et iustitia illius in filios filiorum,
А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його — над синами синів,
18 his qui servant testamentum eius: Et memores sunt mandatorum ipsius, ad faciendum ea.
що Його заповіта доде́ржують, і що пам'ята́ють нака́зи Його, щоб виконувати їх!
19 Dominus in caelo paravit sedem suam: et regnum ipsius omnibus dominabitur.
Господь міцно поставив на Небі престо́ла Свого́, а Ца́рство Його над усім володі́є.
20 Benedicite Domino omnes angeli eius: potentes virtute, facientes verbum illius, ad audiendam vocem sermonum eius.
Благослові́ть Господа, Його Анголи́, ве́летні сильні, що вико́нуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!
21 Benedicite Domino omnes virtutes eius: ministri eius, qui facitis voluntatem eius.
Благословіть Господа, усі сили небесні Його́, слу́ги Його, що чините волю Його́!
22 Benedicite Domino omnia opera eius: in omni loco dominationis eius, benedic anima mea Domino.
Благословіть Господа, всі діла́ Його, на всіх місця́х царюва́ння Його! Благослови, душе моя, Го́спода!
