Proverbiorum 22
1 Melius est nomen bonum, quam divitiae multae: super argentum et aurum, gratia bona.
Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.
2 Dives, et pauper obviaverunt sibi: utriusque operator est Dominus.
Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.
3 Callidus videt malum, et abscondit se: innocens pertransiit, et afflictus est damno.
Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.
4 Finis modestiae timor Domini, divitiae et gloria et vita.
Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.
5 Arma et gladii in via perversi: custos autem animae suae longe recedit ab eis.
Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.
6 Proverbium est: Adolescens iuxta viam suam, etiam cum senuerit, non recedet ab ea.
Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.
7 Dives pauperibus imperat: et qui accipit mutuum, servus est foenerantis.
Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.
8 Qui seminat iniquitatem, metet mala, et virga irae suae consummabitur.
Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.
9 Qui pronus est ad misericordiam, benedicetur: de panibus enim suis dedit pauperi. Victoriam et honorem acquiret qui dat munera: animam autem aufert accipientium.
Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.
10 Eiice derisorem, et exibit cum eo iurgium, cessabuntque causae et contumeliae.
Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.
11 Qui diligit cordis munditiam, propter gratiam labiorum suorum habebit amicum regem.
Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
12 Oculi Domini custodiunt scientiam: et supplantantur verba iniqui.
Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.
13 Dicit piger: Leo est foris, in medio platearum occidendus sum.
Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“
14 Fovea profunda, os alienae: cui iratus est Dominus, incidet in eam.
Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.
15 Stultitia colligata est in corde pueri, et virga disciplinae fugabit eam.
До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.
16 Qui calumniatur pauperem, ut augeat divitias suas, dabit ipse ditiori, et egebit.
Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.
17 Fili mi! Inclina aurem tuam, et audi verba sapientium: appone autem cor ad doctrinam meam.
Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,
18 quae pulchra erit tibi, cum servaveris eam in ventre tuo, et redundabit in labiis tuis:
бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!
19 Ut sit in Domino fiducia tua, unde et ostendi eam tibi hodie.
Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.
20 Ecce descripsi eam tibi tripliciter, in cogitationibus et scientia:
Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,
21 ut ostenderem tibi firmitatem, et eloquia veritatis, respondere ex his illis, qui miserunt te.
щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.
22 Non facias violentiam pauperi, quia pauper est: neque conteras egenum in porta:
Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,
23 quia iudicabit Dominus causam eius, et configet eos, qui confixerunt animam eius.
бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
24 Noli esse amicus homini iracundo, neque ambules cum viro furioso:
Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,
25 ne forte discas semitas eius, et sumas scandalum animae tuae.
щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.
26 Noli esse cum his, qui defigunt manus suas, et qui vades se offerunt pro debitis:
Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:
27 si enim non habes unde restituas, quid causae est ut tollat operimentum de cubili tuo?
коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?
28 Ne transgrediaris terminos antiquos, quos posuerunt patres tui.
Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.
29 Vidisti virum velocem in opere suo? coram regibus stabit, nec erit ante ignobiles.
Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.
