Proverbiorum 2

1 Fili mi, si susceperis sermones meos, et mandata mea absconderis penes te,

Сину мій, якщо при́ймеш слова мої ти, а нака́зи мої при собі заховаєш,

2 ut audiat sapientiam auris tua: inclina cor tuum ad cognoscendam prudentiam.

щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихи́лиш до розуму,

3 Si enim sapientiam invocaveris, et inclinaveris cor tuum prudentiae:

якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом,

4 si quaesieris eam quasi pecuniam, et sicut thesauros effoderis illam:

якщо бу́деш шукати його, немов срі́бла, і бу́деш його ти пошу́кувати, як тих схо́ваних ска́рбів, —

5 tunc intelliges timorem Domini, et scientiam Dei invenies:

тоді зрозумієш страх Господній, і зна́йдеш ти Богопізна́ння, —

6 quia Dominus dat sapientiam: et ex ore eius prudentia, et scientia.

бо Господь дає мудрість, з Його уст — знання́ й розум!

7 Custodiet rectorum salutem, et proteget gradientes simpliciter,

Він спасі́ння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить,

8 servans semitas iustitiae, et vias sanctorum custodiens.

щоб справедливих стежо́к стерегти́, і береже́ Він дорогу Своїх богобі́йних!

9 Tunc intelliges iustitiam, et iudicium, et aequitatem, et omnem semitam bonam.

Тоді ти збагне́ш справедливість та право, і простоту́, всіляку доро́гу добра,

10 Si intraverit sapientia cor tuum, et scientia animae tuae placuerit:

бо мудрість уві́йде до серця твого́, і буде приємне знання́ для твоєї душі!

11 consilium custodiet te, et prudentia servabit te,

розва́жність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегти́ме,

12 ut eruaris a via mala, et ab homine, qui perversa loquitur:

щоб тебе врятувати від злої дороги, від люди́ни, що каже лукаве,

13 qui relinquunt iter rectum, et ambulant per vias tenebrosas:

від тих, хто стежки́ простоти́ покидає, щоб ходити доро́гами те́мряви,

14 qui laetantur cum malefecerint, et exultant in rebus pessimis:

що ті́шаться, роблячи зло, що радіють круті́йствами злого,

15 quorum viae perversae sunt, et infames gressus eorum.

що стежки́ їхні круті, і відхо́дять своїми путя́ми, —

16 Ut eruaris a muliere aliena, et ab extranea, quae mollit sermones suos,

щоб тебе врятува́ти від блудни́ці, від чужи́нки, що мо́вить м'яке́нькі слова́,

17 et relinquit ducem pubertatis suae,

що покинула друга юна́цтва свого́, а про заповіт свого Бога забула, —

18 et pacti Dei sui oblita est. inclinata est enim ad mortem domus eius, et ad inferos semitae ipsius. (questioned)

вона бо із домом своїм западе́ться у смерть, а стежки́ її — до померлих,

19 omnes, qui ingrediuntur ad eam, non revertentur, nec apprehendent semitas vitae.

ніхто́, хто входить до неї, не ве́рнеться, і сте́жки життя не дося́гне, —

20 Ut ambules in via bona: et calles iustorum custodias.

щоб ходив ти дорогою добрих, і стежки́ справедливих беріг!

21 Qui enim recti sunt, habitabunt in terra, et simplices permanebunt in ea.

Бо заме́шкають праведні землю, і невинні зоста́нуться в ній,

22 Impii vero de terra perdentur: et qui inique agunt, auferentur ex ea.

а безбожні з землі будуть ви́гублені, і повирива́ються з неї невірні!