Lucam 10
1 Post haec autem designavit Dominus et alios septuaginta duos. et misit illos binos ante faciem suam in omnem civitatem, et locum, quo erat ipse venturus.
Після того Господь призначив інших сімдесятьох[учнів] і надіслав їх по двоє перед Собою в усі міста та місцевості, куди Він мав іти.
2 Et dicebat illis: Messis quidem multa, operarii autem pauci. Rogate ergo dominum messis ut mittat operarios in messem suam.
І сказав їм: «Жнива насправді великі, а робітників мало, тож просіть Господа жнив, щоб послав робітників на жнива Свої.
3 Ite: ecce ego mitto vos sicut agnos inter lupos.
Ідіть! Ось Я посилаю вас, як ягнят між вовків.
4 Nolite portare sacculum, neque peram, neque calceamenta, et neminem per viam salutaveritis.
Не беріть ні гаманця, ні торбини, ні взуття й нікого в дорозі не вітайте.
5 In quamcumque domum intraveritis, primum dicite: Pax huic domui:
Коли ж увійдете в якийсь дім, то спочатку скажіть: „Мир цьому дому!“
6 et si ibi fuerit filius pacis, requiescet super illum pax vestra: sin autem, ad vos revertetur.
І якщо там є син миру, то спочине на ньому ваш мир, а коли ні, то повернеться до вас.
7 In eadem autem domo manete edentes, et bibentes quae apud illos sunt: dignus est enim operarius mercede sua. Nolite transire de domo in domum.
Залишайтеся в тому ж домі, їжте та пийте те, що дадуть вам, бо робітник достойний своєї платні. Не переходьте з дому в дім.
8 Et in quamcumque civitatem intraveritis, et susceperint vos, manducate quae apponuntur vobis:
А коли зайдете в якесь місто та приймуть вас, то їжте [все], що покладуть перед вами.
9 et curate infirmos, qui in illa sunt, et dicite illis: Appropinquavit in vos regnum Dei.
Зціляйте в ньому хворих і кажіть їм: „Наблизилось до вас Царство Боже!“
10 In quamcumque autem civitatem intraveritis, et non susceperint vos, exeuntes in plateas eius, dicite:
А коли зайдете в якесь місто і не приймуть вас, то, виходячи на вулиці його, кажіть:
11 Etiam pulverem, qui adhaesit nobis de civitate vestra, extergimus in vos: tamen hoc scitote, quia appropinquavit regnum Dei.
„Навіть пил із вашого міста, який прилип до наших ніг, ми обтрушуємо на свідчення проти вас, але знайте, що наблизилось Царство Боже!“
12 Dico vobis, quia Sodomis in die illa remissius erit, quam illi civitati.
Кажу вам: легше буде Содомові в той день [суду], ніж тому місту.
13 Vae tibi Corozain, vae tibi Bethsaida: quia si in Tyro, et Sidone factae fuissent virtutes, quae factae sunt in vobis, olim in cilicio, et cinere sedentes poeniterent.
Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Віфсаїдо! Бо якби в Тирі та Сидоні сталися ті чудеса, які були у вас, то вони давно би покаялися, сидячи в мішковині та попелі.
14 Verumtamen Tyro, et Sidoni remissius erit in iudicio, quam vobis.
Проте Тиру та Сидону легше буде на суді, ніж вам.
І ти, Капернауме, чи будеш піднесений до неба? Ні, ти до пекла зійдеш! (Hadēs g86)
16 Qui vos audit, me audit: et qui vos spernit, me spernit. Qui autem me spernit, spernit eum, qui misit me.
Той, хто слухає вас, той Мене слухає, і хто відмовляється від вас, від Мене відмовляється. Хто ж відмовляється від Мене, той відмовляється від Того, Хто надіслав Мене».
17 Reversi sunt autem septuaginta duo cum gaudio, dicentes: Domine, etiam daemonia subiiciuntur nobis in nomine tuo.
Сімдесят [учнів] повернулися й радісно сказали: ―Господи, навіть демони підкоряються нам в ім’я Твоє.
18 Et ait illis: Videbam satanam sicut fulgor de caelo cadentem.
А Він сказав їм: ―Я бачив сатану, котрий падав із неба, наче блискавка.
19 Ecce dedi vobis potestatem calcandi supra serpentes, et scorpiones, et super omnem virtutem inimici: et nihil vobis nocebit.
Ось даю вам владу наступати на змій і скорпіонів, і на всяку силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить.
20 Verumtamen in hoc nolite gaudere quia spiritus vobis subiiciuntur: gaudete autem, quod nomina vestra scripta sunt in caelis.
Однак не радійте, що духи вам підкоряються, а радійте тому, що імена ваші записані на небесах.
21 In ipsa hora exultavit in Spiritu sancto, et dixit: Confiteor tibi pater, Domine caeli et terrae, quod abscondisti haec a sapientibus, et prudentibus, et revelasti ea parvulis. Etiam Pater: quoniam sic placuit ante te.
У той час [Ісус] зрадів Святим Духом та промовив: «Славлю Тебе, Отче, Господи неба і землі, за те, що Ти приховав це від мудрих та розумних і відкрив дітям. Так, Отче, бо такою була Твоя добра воля.
22 Omnia mihi tradita sunt a Patre meo. Et nemo scit quis sit Filius, nisi Pater: et quis sit Pater, nisi Filius, et cui voluerit Filius revelare.
Усе Мені було доручено Моїм Отцем. Ніхто не знає, Хто є Син, окрім Отця, і Хто є Отець, окрім Сина й того, кому Син хоче відкрити».
23 Et conversus ad discipulos suos, dixit: Beati oculi, qui vident quae vos videtis.
І, повернувшись до учнів, промовив тільки до них: ―Блаженні очі, які бачать те, що ви бачите.
24 Dico enim vobis, quod multi prophetae, et reges voluerunt videre quae vos videtis, et non viderunt: et audire quae auditis, et non audierunt.
Бо кажу вам: багато пророків та царів бажали побачити те, що ви бачите, і не побачили, та почути те, що ви чуєте, і не почули.
25 Et ecce quidam Legisperitus surrexit tentans illum, et dicens: Magister, quid faciendo vitam aeternam possidebo? (aiōnios g166)
І ось один учитель Закону піднявся та, спокушаючи Його, сказав: ―Учителю, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне? (aiōnios g166)
26 At ille dixit ad eum: In lege quid scriptum est? quomodo legis?
[Ісус] відповів йому: ―Що в Законі написано? Як читаєш?
27 Ille respondens dixit: Diliges Dominum Deum tuum ex toto corde tuo, et ex tota anima tua, et ex omnibus virtutibus tuis, et ex omni mente tua: et proximum tuum sicut teipsum.
Він відповів: ―«Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією своєю душею, і всією силою своєю, і всім розумом своїм» і «ближнього свого – як самого себе».
28 Dixitque illi: Recte respondisti: hoc fac, et vives.
[Ісус] же сказав: ―Правильно ти відповів, роби так і будеш жити!
29 Ille autem volens iustificare seipsum, dixit ad Iesum: Et quis est meus proximus?
Але той, бажаючи виправдати себе, сказав Ісусові: ―А хто мій ближній?
30 Suspiciens autem Iesus, dixit: Homo quidam descendebat ab Ierusalem in Iericho, et incidit in latrones, qui etiam despoliaverunt eum: et plagis impositis abierunt semivivo relicto.
Ісус відповів: ―Один чоловік ішов з Єрусалима в Єрихон та потрапив до рук розбійників, котрі роздягли його, побили та пішли далі, залишивши його напівмертвим.
31 Accidit autem ut sacerdos quidam descenderet eadem via: et viso illo praeterivit.
Випадково тією ж дорогою проходив священник і, побачивши його, пройшов повз нього.
32 Similiter et Levita, cum esset secus locum, et videret eum, pertransiit.
Також і левіт, прийшовши на те місце, подивився й пішов далі.
33 Samaritanus autem quidam iter faciens, venit secus eum: et videns eum, misericordia motus est.
Але один самарянин, який був у подорожі, підійшов і, побачивши його, зглянувся над ним.
34 Et appropians alligavit vulnera eius, infundens oleum, et vinum: et imponens illum in iumentum suum, duxit in stabulum, et curam eius egit.
Він підійшов, перев’язав йому рани, намастивши їх олією та вином, поклав його на свою худобину та привіз до заїжджого двору, де доглядав за ним.
35 Et altera die protulit duos denarios, et dedit stabulario, et ait: Curam illius habe: et quodcumque supererogaveris, ego cum rediero reddam tibi.
Наступного дня, від’їжджаючи, дав два динарії господареві та сказав: «Подбай про нього, а якщо витратиш на нього більше, я поверну тобі, коли вертатимусь».
36 Quis horum trium videtur tibi proximus fuisse illi, qui incidit in latrones?
Хто з цих трьох, на твою думку, був ближнім того, хто потрапив до рук розбійників?
37 At ille dixit: Qui fecit misericordiam in illum. Et ait illi Iesus: Vade, et tu fac similiter.
Він відповів: ―Той, хто зглянувся над ним. Ісус сказав: ―Іди та роби так само.
38 Factum est autem, dum irent, et ipse intravit in quoddam castellum: et mulier quaedam Martha nomine, excepit illum in domum suam,
Коли вони подорожували далі, то зайшли до одного села, де жінка, на ім’я Марта, прийняла Його у свій дім.
39 et huic erat soror nomine Maria, quae etiam sedens secus pedes Domini, audiebat verbum illius.
У неї була сестра, на ім’я Марія, яка сіла біля ніг Господа та слухала Його слова.
40 Martha autem satagebat circa frequens ministerium: quae stetit, et ait: Domine, non est tibi curae quod soror mea reliquit me solam ministrare? dic ergo illi, ut me adiuvet.
Марта була зайнята багатьма приготуваннями й, підійшовши, сказала: ―Господи, чи Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб допомогла мені.
41 Et respondens dixit illi Dominus: Martha, Martha, solicita es, et turbaris erga plurima.
Господь відповів їй: ―Марто, Марто, ти турбуєшся та клопочешся багатьма речами,
42 Porro unum est necessarium. Maria optimam partem elegit, quae non auferetur ab ea.
але потрібне одне. Марія обрала кращу частку, яка не відбереться від неї.
