Iohannem 15
1 Ego sum vitis vera: et Pater meus agricola est.
Я правдива Виногра́дина, а Отець Мій — Виногра́дар.
2 Omnem palmitem in me non ferentem fructum, tollet eum: et omnem, qui fert fructum, purgabit eum, ut fructum plus afferat.
Усяку галу́зку в Мене, що плоду не прино́сить, Він відтина́є, але всяку, що плід родить, обчища́є її, щоб рясніше родила.
3 Iam vos mundi estis propter sermonem, quem locutus sum vobis.
Через Слово, що Я вам говорив, ви вже чисті.
4 Manete in me: et ego in vobis. Sicut palmes non potest fere fructum a semetipso, nisi manserit in vite: sic nec vos, nisi in me manseritis.
Перебува́йте в Мені, а Я в вас! Як та вітка не може вродити плоду сама з себе, коли не позоста́неться на виногра́дині, так і ви, як в Мені перебува́ти не будете.
5 Ego sum vitis, vos palmites: qui manet in me, et ego in eo, hic fert fructum multum: quia sine me nihil potestis facere.
Я — Виноградина, ви — галу́ззя! Хто в Мені перебува́є, а Я в ньому, той рясно заро́джує, бо без Мене нічого чинити не можете ви.
6 Si quis in me non manserit: mittetur foras sicut palmes, et arescet, et colligent eum, et in ignem mittent, et ardet.
Коли хто перебува́ти не буде в Мені, той буде відкинений геть, як галу́зка, і всохне. І грома́дять їх, і кладуть на огонь, — і згорять.
7 Si manseritis in me, et verba mea in vobis manserint: quodcumque volueritis petetis, et fiet vobis.
Коли ж у Мені перебува́ти ви будете, а слова́ Мої позоста́нуться в вас, то просіть, чого хочете, — і станеться вам!
8 In hoc clarificatus est Pater meus, ut fructum plurimum afferatis, et efficiamini mei discipuli.
Отець Мій просла́виться в то́му, якщо рясно заро́дите й бу́дете учні Мої.
9 Sicut dilexit me Pater, et ego dilexi vos. Manete in dilectione mea.
Як Отець полюбив Мене, так і Я полюбив вас. Перебувайте в любові Моїй!
10 Si praecepta mea servaveritis, manebitis in dilectione mea, sicut et ego Patris mei praecepta servavi, et maneo in eius dilectione.
Якщо бу́дете ви зберігати Мої заповіді, то в любові Моїй перебува́тимете, як і Я зберіг Заповіді Свого Отця, і перебуваю в любові Його.
11 Haec locutus sum vobis: ut gaudium meum in vobis sit, et gaudium vestrum impleatur.
Це Я вам говорив, щоб радість Моя була в вас, і щоб повна була́ ваша радість!
12 Hoc est praeceptum meum ut diligatis invicem, sicut dilexi vos.
Оце Моя заповідь, — щоб любили один о́дного ви, як Я вас полюбив!
13 Maiorem hac dilectionem nemo habet, ut animam suam ponat qui pro amicis suis.
Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за дру́зів своїх.
14 Vos amici mei estis, si feceritis quae ego praecipio vobis.
Ви дру́зі Мої, якщо чините все, що Я вам заповідую.
15 Iam non dicam vos servos: quia servus nescit quid faciat dominus eius. Vos autem dixi amicos: quia omnia quaecumque audivi a Patre meo, nota feci vobis.
Я вже більше не бу́ду раба́ми вас звати, бо не відає раб, що пан його чинить. А вас назвав дру́зями Я, бо Я вам об'явив усе те, що почув від Мого Отця.
16 Non vos me elegistis: sed ego elegi vos, et posui vos ut eatis, et fructum afferatis: et fructus vester maneat: ut quodcumque petieritis Patrem in nomine meo, det vobis.
Не ви Мене вибрали, але Я вибрав вас, і вас настанови́в, щоб ішли ви й прино́сили плід, і щоб плід ваш зостався, щоб дав вам Отець, чого тільки попро́сите в Імення Моє.
17 Haec mando vobis, ut diligatis invicem.
Це Я вам заповідую, — щоб любили один о́дного ви!
18 Si mundus vos odit: scitote quia me priorem vobis odio habuit.
Коли вас світ нена́видить, знайте, що Мене він знена́видів перше, як вас.
19 Si de mundo fuissetis: mundus quod suum erat diligeret: quia vero de mundo non estis, sed ego elegi vos de mundo, propterea odit vos mundus.
Коли б ви зо світу були́, то своє світ любив би. А що ви не зо світу, але Я вас зо світу обрав, тому світ вас нена́видить.
20 Mementote sermonis mei, quem ego dixi vobis: non est servus maior domino suo. Si me persecuti sunt, et vos persequentur: si sermonem meum servaverunt, et vestrum servabunt.
Пригадайте те слово, яке Я вам сказав: „Раб не більший за пана свого“. Як Мене переслі́дували, — то й вас переслідувати бу́дуть; як слово Моє зберігали, — берегти́муть і ваше.
21 Sed haec omnia facient vobis propter nomen meum: quia nesciunt eum, qui misit me.
Але все це робитимуть вам за Ім'я́ Моє, бо не знають Того, хто послав Мене.
22 Si non venissem, et locutus non fuissem eis, peccatum non haberent: nunc autem excusationem non habent de peccato suo.
Коли б Я не прийшов і до них не казав, то не мали б гріха́, а тепер вимо́вки не мають вони за свій гріх.
23 Qui me odit: et Patrem meum odit.
Хто Мене нена́видить, — і Мого Отця той нена́видить.
24 Si opera non fecissem in eis, quae nemo alius fecit, peccatum non haberent: nunc autem et viderunt, et oderunt et me, et Patrem meum.
Коли б Я серед них не вчинив був тих діл, яких не чинив ніхто інший, то не мали б гріха́. Та тепер вони бачили, — і знена́виділи і Мене, і Мого Отця.
25 Sed ut adimpleatur sermo, qui in lege eorum scriptus est: Quia odio habuerunt me gratis.
Та щоб спра́вдилось слово, що в їхнім Зако́ні написане: „Мене безпідставно знена́виділи!“
26 Cum autem venerit Paraclitus, quem ego mittam vobis a Patre, spiritum veritatis, qui a Patre procedit, ille testimonium perhibebit de me:
А коли Втіши́тель прибуде, що Його від Отця Я пошлю вам, — Той Дух правди, що походить від Отця, Він засвідчить про Мене.
27 et vos testimonium perhibebitis, qui ab initio mecum estis.
Та засві́дчте і ви, бо ви від початку зо Мною.
