Iohannem 15
1 Ego sum vitis vera: et Pater meus agricola est.
Я правдива виноградина, а Отець мій виноградар.
2 Omnem palmitem in me non ferentem fructum, tollet eum: et omnem, qui fert fructum, purgabit eum, ut fructum plus afferat.
Кожну вітку в мене, що не родить овощу, відтинає її, а кожну, що родить овощ, обчищує її, щоб більш овощу родила.
3 Iam vos mundi estis propter sermonem, quem locutus sum vobis.
Вже ви чисті через слово, що я глаголав вам.
4 Manete in me: et ego in vobis. Sicut palmes non potest fere fructum a semetipso, nisi manserit in vite: sic nec vos, nisi in me manseritis.
Пробувайте в менї, і я в вас. Яко ж вітка не може овощу родити від себе, коли не пробувати ме на виноградині, так анї ви, коли в мені не будете пробувати.
5 Ego sum vitis, vos palmites: qui manet in me, et ego in eo, hic fert fructum multum: quia sine me nihil potestis facere.
Я виноградина, ви віттє. Хто пробував в менї, а я в йому, той приносить багато овощу; бо без мене не можете робити нїчого.
6 Si quis in me non manserit: mittetur foras sicut palmes, et arescet, et colligent eum, et in ignem mittent, et ardet.
Коли хто не пробував в менї, буде викинутий геть, як вітка, і всохне, й зберуть їх, та й кинуть в огонь, і згорять.
7 Si manseritis in me, et verba mea in vobis manserint: quodcumque volueritis petetis, et fiet vobis.
Коли пробувати мете в менї, а слова мої пробувати муть в вас, то, чого схочете, просити мете, і станеть ся.
8 In hoc clarificatus est Pater meus, ut fructum plurimum afferatis, et efficiamini mei discipuli.
У сьому прославив ся Отець мій, щоб овощу багато давали ви, й були моїми учениками.
9 Sicut dilexit me Pater, et ego dilexi vos. Manete in dilectione mea.
Яко ж полюбив мене Отець, і я полюбив вас; пробувайте в любові моїй.
10 Si praecepta mea servaveritis, manebitis in dilectione mea, sicut et ego Patris mei praecepta servavi, et maneo in eius dilectione.
Коли заповіді мої хоронити мете, пробувати мете в любові моїй; я хоронив заповідї Отця мого, й пробуваю в любові Його.
11 Haec locutus sum vobis: ut gaudium meum in vobis sit, et gaudium vestrum impleatur.
Се глаголю вам, щоб радощі мої пробували в вас, і щоб радощі ваші сповнились.
12 Hoc est praeceptum meum ut diligatis invicem, sicut dilexi vos.
Се заповідь моя: Щоб любили один одного, як я полюбив вас.
13 Maiorem hac dilectionem nemo habet, ut animam suam ponat qui pro amicis suis.
Більшої сієї любови нїхто не має, як щоб хто душу свою положив за другів своїх.
14 Vos amici mei estis, si feceritis quae ego praecipio vobis.
Ви други мої, коли робити все, що я заповідаю вам.
15 Iam non dicam vos servos: quia servus nescit quid faciat dominus eius. Vos autem dixi amicos: quia omnia quaecumque audivi a Patre meo, nota feci vobis.
Вже більш вас не зву слугами, бо слуга не знає, що робить пан його; вас же назвав я другами, бо все, що чув я від Отця мого, обявив вам.
16 Non vos me elegistis: sed ego elegi vos, et posui vos ut eatis, et fructum afferatis: et fructus vester maneat: ut quodcumque petieritis Patrem in nomine meo, det vobis.
Не ви мене вибрали, а я вибрав вас, та й настановив вас, щоб ви йшли і овощ приносили, і овощ ваш пробував; щоб чого просити мете в Отця імям моїм, дав вам.
17 Haec mando vobis, ut diligatis invicem.
Се заповідую вам, щоб любили один одного.
18 Si mundus vos odit: scitote quia me priorem vobis odio habuit.
Коли сьвіт вас ненавидить, знайте, що мене перш вас зненавидів.
19 Si de mundo fuissetis: mundus quod suum erat diligeret: quia vero de mundo non estis, sed ego elegi vos de mundo, propterea odit vos mundus.
Коли б із сьвіта були, сьвіт своє любив би; як же ви не з сьвіта, а я вибрав вас із сьвіта, тим ненавидить вас сьвіт.
20 Mementote sermonis mei, quem ego dixi vobis: non est servus maior domino suo. Si me persecuti sunt, et vos persequentur: si sermonem meum servaverunt, et vestrum servabunt.
Згадайте слово, що я сказав вам: Не більший слуга пана свого. Коли мене гонили, і вас гонити муть. Коли моє слово хоронили, і ваше хоронити муть.
21 Sed haec omnia facient vobis propter nomen meum: quia nesciunt eum, qui misit me.
Та се все робити муть вам задля імя мого, бо не знають Пославшого мене.
22 Si non venissem, et locutus non fuissem eis, peccatum non haberent: nunc autem excusationem non habent de peccato suo.
Коли б я не прийшов і не глаголав їм, гріха не мали б вони; тепер же вимовки не мають вони за гріх свій.
23 Qui me odit: et Patrem meum odit.
Хто мене ненавидить, і Отця мого ненавидить.
24 Si opera non fecissem in eis, quae nemo alius fecit, peccatum non haberent: nunc autem et viderunt, et oderunt et me, et Patrem meum.
Коли б діл не вробив я в них, яких нїхто инший не робив, гріха не мали б; тепер же виділи й зненавиділи. мене і Отця мого.
25 Sed ut adimpleatur sermo, qui in lege eorum scriptus est: Quia odio habuerunt me gratis.
Та щоб справдилось слово, написане в законї їх: Що зненавиділи мене дармо.
26 Cum autem venerit Paraclitus, quem ego mittam vobis a Patre, spiritum veritatis, qui a Patre procedit, ille testimonium perhibebit de me:
Як же прийде Утїшитель, що я пішлю вам од Отця, Дух правди що від Отця виходить, Той сьвідкувати ме про мене.
27 et vos testimonium perhibebitis, qui ab initio mecum estis.
І ви ж сьвідкувати мете: бо від почину ви зо мною.
