Job 33
1 Audi igitur Iob eloquia mea, et omnes sermones meos ausculta.
Але слухай но, Йо́ве, промови мої, і візьми́ до ушей всі слова́ мої.
2 Ecce aperui os meum, loquatur lingua mea in faucibus meis.
Ось я уста свої відкрива́ю, в моїх устах говорить язик мій.
3 Simplici corde meo sermones mei, et sententiam puram labia mea loquentur.
Простота́ мого серця — слова́ мої, і ви́словлять ясно знання́ мої уста.
4 Spiritus Dei fecit me, et spiraculum Omnipotentis vivificavit me.
Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього по́дих.
5 Si potes, responde mihi, et adversus faciem meam consiste.
Якщо можеш, то дай мені відповідь, ви́шикуйсь передо мною, поста́вся!
6 Ecce, et me sicut et te fecit Deus, et de eodem luto ego quoque formatus sum.
Тож Божий і я, як і ти, — з глини ви́тиснений теж і я!
7 Verumtamen miraculum meum non te terreat, et eloquentia mea non sit tibi gravis.
Ото страх мій тебе не настра́шить, і не буде тяжко́ю рука моя на тобі.
8 Dixisti ergo in auribus meis, et vocem verborum tuorum audivi:
Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:
9 Mundus sum ego, et absque delicto: immaculatus, et non est iniquitas in me.
„Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!
10 Quia querelas in me reperit, ideo arbitratus est me inimicum sibi.
Оце Сам Він причини на мене знахо́дить, уважає мене Собі ворогом.
11 Posuit in nervo pedes meos, custodivit omnes semitas meas.
У кайда́ни закув мої но́ги, усі стежки́ мої Він стереже“.
12 Hoc est ergo, in quo non es iustificatus: respondebo tibi, quia maior sit Deus homine.
Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за люди́ну!
13 Adversus eum contendis quod non ad omnia verba responderit tibi?
Чого Ти із Ним спереча́єшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?
14 Semel loquitur Deus, et secundo idipsum non repetit.
Бо Бог промовляє і раз, і два ра́зи, та люди́на не бачить того́:
15 Per somnium in visione nocturna, quando irruit sopor super homines, et dormiunt in lectulo:
у сні, у виді́нні нічно́му, коли міцний сой на людей напада́є, в дрімо́тах на ложі, —
16 Tunc aperit aures virorum, et erudiens eos instruit disciplina,
тоді відкриває Він ухо людей, і настра́шує їх осторо́гою,
17 Ut avertat hominem ab his, quae facit, et liberet eum de superbia:
щоб відве́сти люди́ну від чину її́, і Він гордість від мужа ховає,
18 Eruens animam eius a corruptione: et vitam illius, ut non transeat in gladium.
щоб від гро́бу повстримати душу його́, а живая його щоб не впала на ра́тище.
19 Increpat quoque per dolorem in lectulo, et omnia ossa eius marcescere facit.
І карається хворістю він на посте́лі своїй, а в костя́х його сва́рка міцна́.
20 Abominabilis ei fit in vita sua panis, et animae illius cibus ante desiderabilis.
І жива його бри́диться хлібом, а душа його — стравою влю́бленою.
21 Tabescet caro eius, et ossa, quae tecta fuerant, nudabuntur.
Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що пе́рше не видні були́.
22 Appropinquavit corruptioni anima eius, et vita illius mortiferis.
І до гро́бу душа його збли́жується, а живая його — до померлих іде.
23 Si fuerit pro eo Angelus loquens, unus de millibus, ut annunciet hominis aequitatem:
Якщо ж Ангол-засту́пник при нім, один з тисячі, щоб предста́вити люди́ні її правоту,
24 Miserebitur eius, et dicet: Libera eum, ut non descendat in corruptionem: inveni in quo ei propitier.
то Він буде йому милосердний та й скаже: „Звільни ти його, щоб до гро́бу не йшов він, — Я ви́куп знайшов“.
25 Consumpta est caro eius a suppliciis, revertatur ad dies adolescentiae suae.
Тоді відмоло́диться тіло його, пове́рне до днів його ю́ности.
26 Deprecabitur Deum, et placabilis ei erit: et videbit faciem eius in iubilo, et reddet homini iustitiam suam.
Він благатиме Бога, й його Собі Він уподо́бає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість.
27 Respiciet homines, et dicet: Peccavi, et vere deliqui, et, ut eram dignus, non recepi.
Він диви́тиметься на людей й говоритиме: „Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.
28 Liberavit animam suam ne pergeret in interitum, sed vivens lucem videret.
Він викупив душу мою, щоб до гро́бу не йшла, і буде бачити світло живая моя“.
29 Ecce, haec omnia operatur Deus tribus vicibus per singulos.
Бог робить це все дві́чі-три́чі з люди́ною,
30 Ut revocet animas eorum a corruptione, et illuminet luce viventium.
щоб душу її відвернути від гро́бу, щоб він був освітлений світлом живих.
31 Attende Iob, et audi me: et tace, dum ego loquor.
Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовля́тиму!
32 Si autem habes quod loquaris, responde mihi, loquere: volo enim, te apparere iustum.
Коли маєш слова́, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправда́ння.
33 Quod si non habes, audi me: tace, et docebo te sapientiam.
Якщо ні — ти послухай мене; помовчи, й я навчу́ тебе мудрости!“
