Isaiæ 3
1 Ecce dominator Dominus exercituum auferet a Ierusalem, et a Iuda validum et fortem, omne robur panis, et omne robor aquae:
Бо Госпо́дь ось, Господь Савао́т візьме з Єрусали́му й з Юдеї підпо́ру й опо́ру: усяку підпо́ру від хліба, і всяку підпо́ру води,
2 fortem, et virum bellatorem, iudicem, et prophetam, et ariolum, et senem:
ли́царя та вояка́, суддю та пророка, і чарівника́ та старо́го,
3 Principem super quinquaginta, et honorabilem vultu, et consiliarium, et sapientem de architectis, et prudentem eloquii mystici.
п'ятдеся́тника та родови́того, і радника, і в мисте́цтві премудрого, і в закля́ттях умі́лого, —
4 Et dabo pueros principes eorum, et effeminati dominabuntur eis.
і за прави́телів дам юнакі́в, і дітваки́ запанують над ними!
5 Et irruet populus, vir ad virum, et unusquisque ad proximum suum: tumultuabitur puer contra senem, et ignobilis contra nobilem.
І буде чави́ти наро́д один о́дного, і кожен свого бли́жнього! Повстане хлопча́к на старо́го, а легковажений на поважа́ного.
6 Apprehendet enim vir fratrem suum domesticum patris sui dicens: Vestimentum tibi est, princeps esto noster, ruina autem haec sub manu tua.
Бо схо́пить брат брата свого́ в домі батька свого та й скаже: „Ти маєш оде́жу, то будь нашим прави́телем, і під рукою твоєю хай буде руї́на оця“!
7 Respondebitque in die illa, dicens: Non sum medicus, et in domo mea non est panis, neque vestimentum: nolite constituere me principem populi.
Того дня він піді́йме свій голос та й скаже: „Не бу́ду я ра́ни обв'я́зувати вам, бо в домі моєму немає ні хліба, ні о́дягу, — не настановля́йте мене за прави́теля люду“!
8 Ruit Ierusalem, et Iudas concidit: quia lingua eorum et adinventiones eorum contra Dominum, ut provocarent oculos maiestatis eius.
Бо рухнув Єрусалим, і впала Юде́я, бо їхній язик та їхній чин — проти Господа, щоб упе́ртими бути оча́м Його слави.
9 Agnitio vultus eorum respondit eis: et peccatum suum quasi Sodoma praedicaverunt, nec absconderunt: vae animae eorum, quoniam reddita sunt eis mala.
Проти них свідчить ви́раз лиця їхнього, а гріх свій вони виявля́ють, немов той Содо́м, не пере́чать. Горе їхній душі, бо вчинили вони собі зло!
10 Dicite iusto quoniam bene, quoniam fructum adinventionum suarum comedet.
Скажіте про праведного: Буде до́бре йому, бо вони споживу́ть плід учи́нків своїх.
11 Vae impio in malum: retributio enim manuum eius fiet ei.
Та горе безбожному, зле, бо йому́ буде зро́блений чин його рук!
12 populum meum exactores sui spoliaverunt, et mulieres dominatae sunt eis. Popule meus, qui te beatum dicunt, ipsi te decipiunt, et viam gressuum tuorum dissipant.
Наро́д Мій, — діти́ська його утиска́ють, а жінки́ мають го́ру над ним... Наро́де ти Мій, — твої провідники́ вчинили блудя́чим тебе, і дорогу стежо́к твоїх сплу́тали!
13 Stat ad iudicandum Dominus, et stat ad iudicandos populos.
Госпо́дь став на прю, і стоїть, щоб судити наро́ди.
14 Dominus ad iudicium veniet cum senibus populi sui, et principibus eius: vos enim depasti estis vineam meam, et rapina pauperis in domo vestra.
Господь іде на суд, щоб судитись з старши́ми наро́ду Свого́ та з вождя́ми його́: „Ви виногра́дника зни́щили, грабу́нок з убогого — в ваших дома́х!
15 Quare atteritis populum meum, et facies pauperum commolitis, dicit Dominus Deus exercituum?
Що це сталося вам, що наро́д Мій ви гно́бите та утискаєте вбогих?“Так говорить Госпо́дь, Бог Савао́т.
16 Et dixit Dominus: Pro eo quod elevatae sunt filiae Sion, et ambulaverunt extento collo, et nutibus oculorum ibant, et plaudebant, ambulabant, pedibus suis, et composito gradu incedebant:
І промовив Господь: Зате, що до́чки Сіонські загорді́ли, і ходять витягненоши́ї, і морга́ють очима, і все ходять дрібни́ми кро́чками, і дзвонять спря́жками на ногах своїх,
17 Decalvabit Dominus verticem filiarum Sion, et Dominus crinem earum nudabit.
тому вчи́нить Господь ті́м'я Сіонських дочо́к паршивим, і їхній сором обнажить Господь!
18 In die illa auferet Dominus ornamentum calceamentum,
Того дня поскидає Господь окра́су спря́жок на їхніх ногах, і чі́льця, і місяці,
19 et lunulas, et torques, et monilia, et armillas, et mitras,
сережки, нараме́нники, і серпа́нки,
20 et discriminalia, et periscelidas, et murenulas, et olfactoriola, et inaures,
і заво́ї, і ланцюжки́ на ногах, і пояски́, і пляшечки́ з па́хощами, і чарівни́чі при́віски,
21 et annulos, et gemmas in fronte pendentes,
персні, і сережки носові́,
22 et mutatoria, et palliola, et linteamina, et acus,
чудо́ві убра́ння, і окриття́, і намітки та торби,
23 et specula, et sindones, et vittas, et theristra.
дзеркала́ й льняні хито́ни та турба́ни, і прозо́рі покрива́ла.
24 Et erit pro suavi odore foetor, et pro zona funiculus, et pro crispanti crine calvitium, et pro fascia pectorali cilicium.
І ста́неться, замість бальза́му — смо́рід буде, і замість по́яса — шнур, а замість мисте́цько укла́дених кучерів — ли́сина, і замість хито́на цінно́го — вере́та з паско́м, а замість краси́ — спалени́на!
25 Pulcherrimi quoque viri tui gladio cadent, et fortes tui in praelio.
Попа́дають му́жі твої від меча́, а лица́рство твоє — на війні, —
26 Et moerebunt atque lugebunt portae eius, et desolata in terra sedebit.
і бу́дуть стогна́ти та пла́кати воро́та її, і буде спусто́шена, й сяде на землю Сіонська дочка́.
