Genesis 9
1 Benedixitque Deus Noe et filiis eius. Et dixit ad eos: Crescite, et multiplicamini, et replete terram.
І поблагословив Бог Ноя й синів його, та й промовив: „Плодіться й розмножуйтеся, та наповнюйте землю!
2 Et terror vester ac tremor sit super cuncta animalia terrae, et super omnes volucres caeli, cum universis quae moventur super terram: omnes pisces maris manui vestrae traditi sunt.
І ляк перед вами, і страх перед вами буде між усією звіриною землі, і між усім птаством небесним, між усім, чим роїться земля, і між усіма рибами моря. У ваші руки віддані вони.
3 Et omne, quod movetur et vivit, erit vobis in cibum: quasi olera virentia tradidi vobis omnia.
Усе, що плазує, що живе воно, — буде вам на їжу. Як зеле́ну ярину́ — Я віддав вам усе.
4 Excepto, quod carnem cum sanguine non comedetis.
Тільки м'яса з душею його, цебто з кров'ю його, не будете ви споживати.
5 Sanguinem enim animarum vestrarum requiram de manu cunctarum bestiarum: et de manu hominis, de manu viri, et de manu fratris eius requiram animam hominis.
А тільки Я буду жадати вашу кров із душ ваших, з руки кожної звірини буду жада́ти її, і з руки чоловіка, з руки ко́жного брата його Я буду жадати душу лю́дську.
6 Quicumque effuderit humanum sanguinem, fundetur sanguis illius: ad imaginem quippe Dei factus est homo.
Хто виллє кров людську з люди́ни, то виллята бу́де його кров, бо Він учинив люди́ну за образом Божим.
7 Vos autem crescite et multiplicamini, et ingredimini super terram, et implete eam.
Ви ж плодіться й розмножуйтеся, роїться на землі та розмножуйтесь на ній!“
8 Haec quoque dixit Deus ad Noe, et ad filios eius cum eo:
І сказав Бог до Ноя та до синів його з ним, кажучи:
9 Ecce ego statuam pactum meum vobiscum, et cum semine vestro post vos:
„А Я, — ось Свого заповіта укладаю Я з вами та з вашим пото́мством по вас.
10 et ad omnem animam viventem, quae est vobiscum, tam in volucribus quam in iumentis et pecudibus terrae cunctis, quae egressa sunt de arca, et universis bestiis terrae.
І з кожною живою душею, що з вами: серед птаства, серед худоби, і серед усієї зе́мної звірини́ з вами, від усіх, що виходять з ковчегу, до всієї земної звірини.
11 Statuam pactum meum vobiscum, et nequaquam ultra interficietur omnis caro aquis diluvii, neque erit deinceps diluvium dissipans terram.
І Я укладу заповіта Свого з вами, і жодне тіло не бу́де вже знищене водою пото́пу, і більш не буде пото́пу, щоб землю нищити“.
12 Dixitque Deus: Hoc signum foederis quod do inter me et vos, et ad omnem animam viventem, quae est vobiscum in generationes sempiternas:
І Бог промовляв: „Оце знак заповіту, що даю Я його поміж Мною та вами, і поміж кожною живою душею, що з вами, на вічні покоління:
13 Arcum meum ponam in nubibus, et erit signum foederis inter me, et inter terram.
Я веселку Свою дав у хмарі, і стане вона за знака заповіту між Мною та між землею.
14 Cumque obduxero nubibus caelum, apparebit arcus meus in nubibus:
І станеться, коли над землею Я хмару захмарю, то буде виднітися в хмарі веселка.
15 et recordabor foederis mei vobiscum, et cum omni anima vivente quae carnem vegetat: et non erunt ultra aquae diluvii ad delendum universam carnem.
І згадаю про Свого заповіта, що між Мною й між вами, і між кожною живою душею в кожному тілі. І більш не буде вода для пото́пу, щоб вигубляти кожне тіло.
16 Eritque arcus meus in nubibus, et videbo illum, et recordabor foederis sempiterni quod pactum est inter Deum et omnem animam viventem universae carnis quae est super terram.
І буде веселка у хмарі, і побачу її, щоб пам'ятати про вічний заповіт між Богом і між кожною живою душею в кожному тілі, що воно на землі“.
17 Dixitque Deus ad Noe: Hoc est signum foederis, quod constitui inter me et omnem carnem super terram.
І сказав Бог до Ноя: „Це знак заповіту, що Я встановив поміж Мною й поміж кожним тілом, що воно на землі“.
18 Erant ergo filii Noe, qui egressi sunt de arca, Sem, Cham, et Iapheth: porro Cham ipse est pater Chanaan.
І були сини Ноєві, що вийшли з ковчегу: Сим, і Хам, і Яфе́т. А Хам — він був батько Ханаанів.
19 Tres isti filii sunt Noe: et ab his disseminatum est omne genus hominum super universam terram.
Оці троє були сини Ноєві, і від них залю́днилася вся земля.
20 Coepitque Noe vir agricola exercere terram, et plantavit vineam.
І зачав був Ной, муж землі, садити виноград.
21 Bibensque vinum inebriatus est, et nudatus in tabernaculo suo.
І пив він вино та й упився, й обнажився в сере́дині свого намету.
22 Quod cum vidisset Cham pater Chanaan, verenda scilicet patris sui nudata, nunciavit duobus fratribus suis foras.
І побачив Хам, батько Ханаанів, наготу батька свого, та й розказав обом браттям своїм надво́рі.
23 At vero Sem et Iapheth pallium imposuerunt humeris suis, et incedentes retrorsum, operuerunt verenda patris sui: faciesque eorum aversae erant, et patris virilia non viderunt.
Узяли тоді Сим та Яфет одежину, і поклали обидва на плечі свої, і позадкува́ли, та й прикрили наготу батька свого. Вони відвернули дозаду обличчя свої, і не бачили наготи батька свого.
24 Evigilans autem Noe ex vino, cum didicisset quae fecerat ei filius suus minor,
А Ной ви́тверезився від свого вина, і довідався, що́ йому був учинив його син наймолодший.
25 ait: Maledictus Chanaan, servus servorum erit fratribus suis.
І сказав він: „Про́клятий будь Ханаан, — він буде рабом рабів своїм браттям!“
26 Dixitque: Benedictus Dominus Deus Sem, sit Chanaan servus eius.
І сказав він: „Благословенний Господь, Симів Бог, — і хай Ханаан рабом буде йому!
27 Dilatet Deus Iapheth, et habitet in tabernaculis Sem, sitque Chanaan servus eius.
Нехай Бог розпросто́рить Яфета, і нехай пробуває в наметах він Симових, — і нехай Ханаан рабом буде йому́!“
28 Vixit autem Noe post diluvium trecentis quinquaginta annis.
А Ной жив по пото́пі триста літ і п'ятдесят літ.
29 Et impleti sunt omnes dies eius nongentorum quinquaginta annorum: et mortuus est.
А всіх Ноєвих днів було́ дев'ятсот літ і п'ятдесят літ. Та й помер.
