Exodus 21
1 Haec sunt iudicia quae propones eis.
А оце зако́ни, що ти викладеш перед ними:
2 Si emeris servum Hebraeum, sex annis serviet tibi: in septimo egredietur liber gratis.
Коли купиш єврейського раба, нехай він працює шість років, а сьомого нехай вийде да́рмо на волю.
3 Cum quali veste intraverit, cum tali exeat: si habens uxorem, et uxor egredietur simul.
Якщо при́йде він сам один, нехай сам один і вийде; коли він має жінку, то з ним вийде й жінка його.
4 Sin autem dominus dederit illi uxorem, et pepererit filios et filias: mulier et liberi eius erunt domini sui, ipse vero exibit cum vestitu suo.
Якщо пан його дасть йому жінку, і вона породить йому синів або дочо́к, — та жінка та діти її нехай будуть для пана її, а він нехай вийде сам один.
5 Quod si dixerit servus: Diligo dominum meum et uxorem ac liberos, non egrediar liber:
А якщо раб той щиро скаже: „Полюбив я пана свого, жінку свою та дітей своїх, — не вийду на волю“,
6 offeret eum dominus diis, et applicabitur ad ostium et postes, perforabitque aurem eius subula: et erit ei servus in saeculum.
то нехай його пан приведе́ його до суддів, і підведе його до дверей або до бічни́х одві́рків, та й проколе пан його вухо йому шилом, — і він буде робити йому повіки!
7 Si quis vendiderit filiam suam in famulam, non egredietur sicut ancillae exire consueverunt.
А коли хто продасть дочку́ свою на неві́льницю, — не вийде вона, як виходять раби.
8 Si displicuerit oculis domini sui cui tradita fuerat, dimittet eam: populo autem alieno vendendi non habebit potestatem, si spreverit eam.
Якщо вона невгодна в оча́х свого пана, який призна́чив був її собі, то нехай позволить її викупити. Не вільно йому продати її до народу чужого, коли зрадить її.
9 Sin autem filio suo desponderit eam, iuxta morem filiarum faciet illi.
А якщо призна́чить її для сина свого, то зробить їй за правом дочо́к.
10 Quod si alteram ei acceperit, providebit puellae nuptias, et vestimenta, et pretium pudicitiae non negabit.
Якщо візьме собі іншу, то не зменшить поживи їй, одежі їй і подру́жнього пожиття́ їй.
11 Si tria ista non fecerit, egredietur gratis absque pecunia.
А коли він цих трьох речей не робитиме їй, то вона вийде да́рмо, без о́купу.
12 Qui percusserit hominem volens occidere, morte moriatur.
Хто вдарить люди́ну, і вона вмре, той конче буде забитий.
13 Qui autem non est insidiatus, sed Deus illum tradidit in manus eius: constituam tibi locum in quem fugere debeat.
А хто не чатува́в, а Бог підвів кого в його руку, то дам тобі місце, куди той утече.
14 Si quis per industriam occiderit proximum suum, et per insidias: ab altari meo evelles eum, ut moriatur.
А коли хто буде замишляти на ближнього свого, щоб забити його з хитрістю, — ві́зьмеш його від же́ртівника Мого на смерть.
15 Qui percusserit patrem suum aut matrem, morte moriatur.
А хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий.
16 Qui furatus fuerit hominem, et vendiderit eum, convictus noxae, morte moriatur.
А хто вкраде люди́ну і продасть її, або буде вона зна́йдена в руках його, той конче буде забитий.
17 Qui maledixerit patri suo, vel matri, morte moriatur.
І хто проклинає батька свого чи свою матір, той конче буде забитий.
18 Si rixati fuerint viri, et percusserit alter proximum suum lapide vel pugno, et ille mortuus non fuerit, sed iacuerit in lectulo:
А коли будуть свари́тися люди, і вдарить один о́дного ка́менем або кулаком, і той не вмре, а зляже на посте́лю,
19 si surrexerit, et ambulaverit foris super baculum suum, innocens erit qui percusserit, ita tamen ut operas eius, et impensas in medicos restituat.
якщо встане й буде проходжуватися надворі з опертям своїм, то буде оправданий той, хто вдарив, тільки нехай дасть за прогаяння ча́су його та справді вилікує.
20 Qui percusserit servum suum, vel ancillam virga, et mortui fuerint in manibus eius, criminis reus erit.
А коли хто вдарить раба свого або невільницю свою києм, а той помре під рукою його, то конче буде покараний той.
21 Sin autem uno die vel duobus supervixerit, non subiacebit poenae, quia pecunia illius est.
Тільки якщо той переживе день або два дні, то не буде покараний, бо він — його гроші.
22 Si rixati fuerint viri, et percusserit quis mulierem praegnantem, et abortivum quidem fecerit, sed ipsa vixerit: subiacebit damno quantum maritus mulieris expetierit, et arbitri iudicaverint.
А коли будуть битися люди, і вдарять вагі́тну жінку, і скине вона дитину, а іншого нещастя не станеться, то конче буде покараний, я́к покладе на нього чоловік тієї жінки, і він дасть за присудом суддів.
23 Sin autem mors eius fuerit subsecuta, reddet animam pro anima,
А якщо станеться нещастя, то даси ду́шу за ду́шу,
24 oculum pro oculo, dentem pro dente, manum pro manu, pedem pro pede,
око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,
25 adustionem pro adustione, vulnus pro vulnere, livorem pro livore.
опа́рення за опарення, рану за рану, синяка за синяка.
26 Si percusserit quispiam oculum servi sui aut ancillae, et luscos eos fecerit, dimittet eos liberos pro oculo quem eruit.
А коли хто вдарить в око раба свого, або в око невільниці своєї, і знищить його, той на волю відпустить його за око його.
27 Dentem quoque si excusserit servo vel ancillae suae, similiter dimittet eos liberos.
А якщо виб'є зуба раба свого, або зуба невільниці своєї, той на волю відпустить того за зуба його.
28 Si bos cornu percusserit virum aut mulierem, et mortui fuerint, lapidibus obruetur: et non comedentur carnes eius, dominus quoque bovis innocens erit.
А коли віл ударить чоловіка або жінку, а той умре, конче буде вкамено́ваний той віл, і м'ясо його не буде їджене, а власник того вола невинний.
29 Quod si bos cornupeta fuerit ab heri et nudiustertius, et contestati sunt dominum eius, nec recluserit eum, occideritque virum aut mulierem: et bos lapidibus obruetur, et dominum eius occident.
А якщо віл був битли́вим і вчора, і третього дня, і було те засвідчене у власника його, а той його не пильнував, і заб'є той віл чоловіка або жінку, — буде він укамено́ваний, а також власник буде забитий.
30 Quod si pretium fuerit ei impositum, dabit pro anima sua quidquid fuerit postulatus.
Якщо на нього буде накладений ви́куп, то дасть викупа за душу свою, скільки буде на нього накла́дене.
31 Filium quoque et filiam si cornu percusserit, simili sententiae subiacebit.
Або вдарить віл сина, або вдарить дочку́, — буде зро́блено йому за цим законом.
32 Si servum, ancillamque invaserit, triginta siclos argenti domino dabit, bos vero lapidibus opprimetur.
33 Si quis aperuerit cisternam, et foderit, et non operuerit eam, cecideritque bos aut asinus in eam,
А коли хто розкриє яму, або викопає яму й не закриє її, і впаде́ туди віл або осел,
34 reddet dominus cisternae pretium iumentorum: quod autem mortuum est, ipsius erit.
власник ями відшкодує, — верне гроші власникові його, а загинуле буде йому.
35 Si bos alienus bovem alterius vulneraverit, et ille mortuus fuerit: vendent bovem vivum, et divident pretium, cadaver autem mortui inter se dispertient.
А коли чийсь віл ударить вола його ближнього, і згине той, то продадуть вола живого, а гроші за нього поділять пополови́ні, і також загинулого поділять пополови́ні.
36 Sin autem sciebat quod bos cornupeta esset ab heri et nudiustertius, et non custodivit eum dominus suus: reddet bovem pro bove, et cadaver integrum accipiet.
А коли буде відо́ме, що віл був битли́вим і вчо́ра й третього дня, а власник його не пильнував його, то конче нехай відшкоду́є вола за того вола, а забитий буде йому.
