Timotheum Ii 4
1 Testificor coram Deo, et Iesu Christo, qui iudicaturus est vivos, et mortuos, per adventum ipsius, et regnum eius:
Оце ж сьвідкую перед Богом і Господом нашим Ісусом Христом, що мав судити живих і мертвих в явленнї Його і царстві Його:
2 praedica verbum, insta opportune, importune: argue, obsecra, increpa in omni patientia, et doctrina.
проповідуй слово, настоюй в час і не в час, докоряй, погрожуй, благай з усяким довтотерпіннєм і наукою.
3 Erit enim tempus, cum sanam doctrinam non sustinebunt, sed ad sua desideria coacervabunt sibi magistros, prurientes auribus,
Буде бо час, що здорової науки не послухають, а по своїх похотях виберуть собі учителїв, ласкані (од них) слухом,
4 et a veritate quidem auditum avertent, ad fabulas autem convertentur.
і від правди слух одвернуть, а до байок прихилять ся.
5 Tu vero vigila, in omnibus labora, opus fac Evangelistae, ministerium tuum imple. Sobrius esto.
Ти ж тверезись у всьому, терпи лихо, роби дїло благовісника, службу твою знаною вчини.
6 Ego enim iam delibor, et tempus resolutionis meae instat.
Мене бо вже на жертву наготовлено, і час мого відходу настав.
7 Bonum certamen certavi, cursum consummavi, fidem servavi.
Боротьбою доброю я боров ся, дорогу скінчив, віри додержав.
8 In reliquo reposita est mihi corona iustitiae, quam reddet mihi Dominus in illa die iustus iudex: non solum autem mihi, sed et iis, qui diligunt adventum eius.
На останок готовить ся менї вінець правди, котрий оддасть менї Господь того дня, праведний суддя, і не тілько менї, та і всїм, хто полюбив явленнє Його.
9 Festina ad me venire cito.
Старай ся скоро прийти до мене.
10 Demas enim me reliquit, diligens hoc saeculum, et abiit Thessalonicam: Crescens in Galatiam, Titus in Dalmatiam. (aiōn g165)
Димас бо мене покинув, полюбивши нинїшнїй вік, та й пійшов у Солунь; Крискент в Галатию, Тит в Далматию; (aiōn g165)
11 Lucas est mecum solus. Marcum assume, et adduc tecum: est enim mihi utilis in ministerio.
Лука один зо мною. Марка взявши приведи з собою, він бо менї потрібен на служеннє.
12 Tychicum autem misi Ephesum.
Тихика ж послав я в Єфес.
13 Penulam, quam reliqui Troade apud Carpum, veniens affer tecum, et libros, maxime autem membranas.
Плащ, що зоставив я в Троядї в Карпа, ідучи, принеси, і книги, особливо ж кожані.
14 Alexander aerarius multa mala mihi ostendit: reddet illi Dominus secundum opera eius:
Александер котляр наробив менї багато лиха; нехай оддасть йому Господь по ділам його,
15 quem et tu devita: valde enim restitit verbis nostris.
котрого й ти остерегайсь, вельми бо противить ся словам нашим.
16 In prima mea defensione nemo mihi affuit, sed omnes me dereliquerunt: non illis imputetur.
У перве моє одвітуваннє нїкого не було зо мною, а всї мене покинули; нехай не полічить ся їм.
17 Dominus autem mihi astitit, et confortavit me, ut per me praedicatio impleatur, et audiant omnes Gentes: et liberatus sum de ore leonis.
Господь же став передо мною і окрепив мене, щоб проповідаве від мене знане було, і щоб почули всї погане; і збавивсь я з пащи левиної.
18 Liberavit me Dominus ab omni opere malo: et salvum faciet in regnum suum caeleste, cui gloria in saecula saeculorum. Amen. (aiōn g165)
І визволить мене Господь від усякого дїла лукавого, спасе про царство своє небесне; Йому ж слава по віки вічні. Амінь. (aiōn g165)
19 Saluta Priscam, et Aquilam, et Onesiphori domum.
Витай Прискилу і Аквилу і Онисифорів дім.
20 Erastus remansit Corinthi. Trophimum autem reliqui infirmum Mileti.
Ераст зоставсь у Коринтї, а Трофима зоставив я в Милетї недужного.
21 Festina ante hiemem venire. Salutant te Eubulus, et Pudens, et Linus, et Claudia, et fratres omnes.
Старайсь до зими прийти. Витають тебе Єввул, і Пуд, і Лин, і Клавдия, і все браттє.
22 Dominus Iesus Christus cum spiritu tuo. Gratia vobiscum. Amen.
Господь Ісус Христос із духом твоїм. Благодать з вами. Амінь.
