Psalmorum 9
1 In finem, pro occultis filii. Psalmus David. Confitebor tibi, Domine, in toto corde meo; narrabo omnia mirabilia tua.
Керівнику хору. На мотив «Смерть сина». Псалом Давидів. Славитиму [Тебе], Господи, від щирого серця, сповіщатиму всі чудеса Твої.
2 Lætabor et exsultabo in te; psallam nomini tuo, Altissime.
Радітиму й веселитимусь Тобою, співатиму імені Твоєму, Всевишній!
3 In convertendo inimicum meum retrorsum; infirmabuntur, et peribunt a facie tua.
Коли вороги мої відсахнулися назад, то спіткнулися й загинули перед обличчям Твоїм.
4 Quoniam fecisti judicium meum et causam meam; sedisti super thronum, qui judicas justitiam.
Бо Ти підтримав мене на суді у позові моєму [проти них]; Ти сів на престолі, судив по правді.
5 Increpasti gentes, et periit impius: nomen eorum delesti in æternum, et in sæculum sæculi.
Ти звинуватив народи, згубив нечестивих, імена їхні стер навіки [із пам’яті].
6 Inimici defecerunt frameæ in finem, et civitates eorum destruxisti. Periit memoria eorum cum sonitu;
Руйнування ворога завершене навіки; його міста Ти викорінив, [Господи], навіть пам’ять про них згинула.
7 et Dominus in æternum permanet. Paravit in judicio thronum suum,
А Господь перебуватиме вічно, Він встановив для [праведного] суду престол Свій.
8 et ipse judicabit orbem terræ in æquitate: judicabit populos in justitia.
Він судитиме всесвіт за правдою, вершитиме суд народам справедливо.
9 Et factus est Dominus refugium pauperi; adjutor in opportunitatibus, in tribulatione.
І буде Господь сховищем пригніченому, притулком у часи скорботи.
10 Et sperent in te qui noverunt nomen tuum, quoniam non dereliquisti quærentes te, Domine.
Надію покладатимуть на Тебе [всі], хто знає ім’я Твоє, адже Ти не покинеш тих, хто прагне Тебе, Господи.
11 Psallite Domino qui habitat in Sion; annuntiate inter gentes studia ejus:
Співайте Господеві, Що мешкає на Сіоні, звіщайте народам Його звершення.
12 quoniam requirens sanguinem eorum recordatus est; non est oblitus clamorem pauperum.
Бо Він вимагає [розплати] за кров [невинних], пам’ятає про них, не забуває волання пригнічених.
13 Miserere mei, Domine: vide humilitatem meam de inimicis meis,
Змилуйся наді мною, Господи, поглянь, [як] гнітять мене мої ненависники, підніми мене, [віддали] від воріт смерті,
14 qui exaltas me de portis mortis, ut annuntiem omnes laudationes tuas in portis filiæ Sion:
щоби звіщав я хвалу Тобі у воротах Доньки Сіону, радіючи порятунку Твоєму.
15 exultabo in salutari tuo. Infixæ sunt gentes in interitu quem fecerunt; in laqueo isto quem absconderunt comprehensus est pes eorum.
Народи попадали в яму, яку [самі ж і] викопали, упіймалися їхні ноги в сіть, яку вони ж таємно розставили.
16 Cognoscetur Dominus judicia faciens; in operibus manuum suarum comprehensus est peccator.
Виявив Себе Господь, вчинивши суд: нечестивий потрапив у пастку вчинків своїх рук! Гіґайон. (Села)
Зійдуть нечестиві до царства мертвих – усі народи, що Бога забувають. (Sheol h7585)
18 Quoniam non in finem oblivio erit pauperis; patientia pauperum non peribit in finem.
Але вбогий не назавжди буде забутий, [і] надія пригнічених не зникне навіки.
19 Exsurge, Domine; non confortetur homo: judicentur gentes in conspectu tuo.
Повстань, Господи! Нехай не перемагає людина! Нехай стануть народи на суд перед обличчям Твоїм!
20 Constitue, Domine, legislatorem super eos, ut sciant gentes quoniam homines sunt.
Наведи жах на них, Господи, нехай пізнають народи, що вони – лише [смертні] люди. (Села)
