Psalmorum 58

1 In finem, ne disperdas. David in tituli inscriptionem. Si vere utique justitiam loquimini, recta judicate, filii hominum.

Керівнику хору. На мотив «Не згуби». Міхтам Давидів. Чи справді ви, можновладці, говорите правду? Чи справедливо судите синів людських?

2 Etenim in corde iniquitates operamini; in terra injustitias manus vestræ concinnant.

Авжеж! У серці чините беззаконня, на землі руки ваші наважуються на насильство.

3 Alienati sunt peccatores a vulva; erraverunt ab utero: locuti sunt falsa.

Відступники нечестиві вже від утроби матері, блукають ще від лона материнського, брехню промовляючи.

4 Furor illis secundum similitudinem serpentis, sicut aspidis surdæ et obturantis aures suas,

Їхня отрута подібна до отрути зміїної, до [отрути] глухої рогатої змії, що затуляє свої вуха,

5 quæ non exaudiet vocem incantantium, et venefici incantantis sapienter.

щоб не чути голосу шептунів, які вміло складають свої заклинання.

6 Deus conteret dentes eorum in ore ipsorum; molas leonum confringet Dominus.

Боже, розтрощи зуби в їхніх устах; вирви ікла у левів молодих, Господи!

7 Ad nihilum devenient tamquam aqua decurrens; intendit arcum suum donec infirmentur.

Нехай зникнуть, як вода, що розтікається. Коли натягуватимуть лука, нехай стріли їхні будуть надломлені.

8 Sicut cera quæ fluit auferentur; supercecidit ignis, et non viderunt solem.

Нехай будуть немов слимак, що спливає слизом [у спеку]; як викидень у жінки, що сонця не бачив.

9 Priusquam intelligerent spinæ vestræ rhamnum, sicut viventes sic in ira absorbet eos.

Перш ніж казани ваші відчують [розпалений] хмиз, – чи зелений ще, чи сухий вже, – нехай вихор рознесе його!

10 Lætabitur justus cum viderit vindictam; manus suas lavabit in sanguine peccatoris.

Радітиме праведник, коли побачить помсту на них, коли обмиє стопи свої у крові нечестивого.

11 Et dicet homo: Si utique est fructus justo, utique est Deus judicans eos in terra.

Тоді скаже людина: «Справді, є плід у праведника! Справді, є Бог, Що судить на землі!»