Psalmorum 54

1 In finem, in carminibus. Intellectus David, cum venissent Ziphæi, et dixissent ad Saul: Nonne David absconditus est apud nos? Deus, in nomine tuo salvum me fac, et in virtute tua judica me.

Керівнику хору. На струнних інструментах. Повчання Давидове, коли прийшли зіф’яни й сказали Саулові: «Хіба не у нас ховається Давид?» Боже, врятуй мене іменем Твоїм і могутністю Своєю вступися на суді за мене!

2 Deus, exaudi orationem meam; auribus percipe verba oris mei.

Боже, почуй мою молитву, прислухайся до слів уст моїх.

3 Quoniam alieni insurrexerunt adversum me, et fortes quæsierunt animam meam, et non proposuerunt Deum ante conspectum suum.

Бо чужинці повстали проти мене й жорстокі серцем шукають душі моєї – ті, хто Бога не уявляє перед собою. (Села)

4 Ecce enim Deus adjuvat me, et Dominus susceptor est animæ meæ.

Ось Бог мені допомагає; Володар Вишній серед тих, хто підтримує мою душу.

5 Averte mala inimicis meis; et in veritate tua disperde illos.

Він віддячить за зло моїм супротивникам, знищить їх заради вірності Своєї.

6 Voluntarie sacrificabo tibi, et confitebor nomini tuo, Domine, quoniam bonum est.

Із доброї волі принесу я Тобі жертву, прославлю ім’я Твоє, Господи, бо добре воно.

7 Quoniam ex omni tribulatione eripuisti me, et super inimicos meos despexit oculus meus.

Адже від усіх скорбот Ти врятував мене, і око моє [переможно] дивилося на моїх ворогів.