Psalmorum 41

1 In finem. Psalmus ipsi David. Beatus qui intelligit super egenum et pauperem: in die mala liberabit eum Dominus.

Для дириґента хору. Псалом Давидів. Блаже́нний, хто дбає про вбогого, — в день нещастя Господь порятує його!

2 Dominus conservet eum, et vivificet eum, et beatum faciat eum in terra, et non tradat eum in animam inimicorum ejus.

Господь берегти́ме його та його оживля́тиме, буде блаженний такий на землі, і Він не видасть його на пота́лу його ворогам!

3 Dominus opem ferat illi super lectum doloris ejus; universum stratum ejus versasti in infirmitate ejus.

На ложі неду́ги подасть йому сили Госпо́дь, — усе ложе йому перемінить в неду́зі його.

4 Ego dixi: Domine, miserere mei; sana animam meam, quia peccavi tibi.

Я промовив був: „Господи, май же Ти ми́лість до мене, ви́лікуй душу мою, бо я перед Тобою згрішив!

5 Inimici mei dixerunt mala mihi: Quando morietur, et peribit nomen ejus?

Вороги мої кажуть на мене лихе́: „Коли вмре та загине іме́ння його?“

6 Et si ingrediebatur ut videret, vana loquebatur; cor ejus congregavit iniquitatem sibi. Egrediebatur foras et loquebatur.

А коли хто прихо́дить відві́дати, — мовить марне́: його серце збирає для себе лихе, і як вийде надві́р, то говорить про те.

7 In idipsum adversum me susurrabant omnes inimici mei; adversum me cogitabant mala mihi.

Всі мої вороги між собою шепо́чуться ра́зом на мене, на ме́не лихе́ замишля́ють:

8 Verbum iniquum constituerunt adversum me: Numquid qui dormit non adjiciet ut resurgat?

„Негі́дна річ тисне його, а що́ він поклався — то більше не встане!“

9 Etenim homo pacis meæ in quo speravi, qui edebat panes meos, magnificavit super me supplantationem.

Навіть при́ятель мій, на якого наді́явся я, що мій хліб споживав, — підняв проти мене п'яту́!

10 Tu autem, Domine, miserere mei, et resuscita me; et retribuam eis.

Але, Господи, помилуй мене, і мене підійми́, — і я їм відплачу́, —

11 In hoc cognovi quoniam voluisti me, quoniam non gaudebit inimicus meus super me.

із то́го довідаюся, що Ти любиш мене, коли надо мною сурми́ти не буде мій ворог.

12 Me autem propter innocentiam suscepisti; et confirmasti me in conspectu tuo in æternum.

А я — через неви́нність мою Ти підси́лиш мене, і перед обличчям Своїм ти поста́виш навіки мене́!

13 Benedictus Dominus Deus Israël a sæculo et usque in sæculum. Fiat, fiat.

Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й до віку! Амі́нь і амі́нь!