Psalmorum 19
1 In finem. Psalmus David. Cæli enarrant gloriam Dei, et opera manuum ejus annuntiat firmamentum.
Керівнику хору. Псалом Давидів. Небеса проголошують славу Божу, і про діяння рук Його сповіщає небесна твердь.
2 Dies diei eructat verbum, et nox nocti indicat scientiam.
День у день виливають вони мову [свою] й щоночі відкривають знання.
3 Non sunt loquelæ, neque sermones, quorum non audiantur voces eorum.
Хоча без слів їхня мова і не чути звуків від них,
4 In omnem terram exivit sonus eorum, et in fines orbis terræ verba eorum.
по всій землі розходиться їхній голос, і до краю всесвіту – їхні слова. [У небесах] поставив Він шатро для сонця,
5 In sole posuit tabernaculum suum; et ipse tamquam sponsus procedens de thalamo suo. Exsultavit ut gigas ad currendam viam;
і воно виходить [із нього], немов наречений із весільної світлиці, і радіє, наче бігун, що пробігти має [свою] стежину.
6 a summo cælo egressio ejus. Et occursus ejus usque ad summum ejus; nec est qui se abscondat a calore ejus.
З одного краю небес воно виходить, пробігає коло до іншого краю, і ніщо не сховається від його спекоти.
7 Lex Domini immaculata, convertens animas; testimonium Domini fidele, sapientiam præstans parvulis.
Закон Господа бездоганний, оновлює душу. Одкровення Господні гідні довіри, мудрими роблять простих.
8 Justitiæ Domini rectæ, lætificantes corda; præceptum Domini lucidum, illuminans oculos.
Настанови Господні справедливі, радують серце. Заповідь Господа промениста, просвітлює очі.
9 Timor Domini sanctus, permanens in sæculum sæculi; judicia Domini vera, justificata in semetipsa,
Страх Господній чистий, перебуває повіки. Закони правосуддя Господа істинні, усі вони праведні.
10 desiderabilia super aurum et lapidem pretiosum multum, et dulciora super mel et favum.
Вони бажаніші від золота, навіть від безлічі золота щирого; і солодші вони від меду, меду стільникового.
11 Etenim servus tuus custodit ea; in custodiendis illis retributio multa.
Тож Твій слуга бережеться ними; за їх дотримання – велика нагорода.
12 Delicta quis intelligit? ab occultis meis munda me;
А помилки [свої] – хто їх помітити може? Від неумисних провин очисти мене
13 et ab alienis parce servo tuo. Si mei non fuerint dominati, tunc immaculatus ero, et emundabor a delicto maximo.
і від свідомих [гріхів] стримай раба Твого – нехай не панують наді мною. Тоді я буду досконалий і чистий від великого беззаконня.
14 Et erunt ut complaceant eloquia oris mei, et meditatio cordis mei in conspectu tuo semper. Domine, adjutor meus, et redemptor meus.
Нехай приємні Тобі будуть слова вуст моїх і роздуми серця мого, Господи, Скеле моя й Відкупителю мій!
