Psalmorum 18
1 In finem. Puero Domini David, qui locutus est Domino verba cantici hujus, in die qua eripuit eum Dominus de manu omnium inimicorum ejus, et de manu Saul, et dixit: Diligam te, Domine, fortitudo mea.
Керівнику хору. Псалом раба Господнього Давида. Він заспівав слова цієї пісні Господеві того дня, коли визволив його Господь від руки всіх ворогів його й від руки Саула. І сказав він: «Я люблю Тебе, Господи, сило моя!»
2 Dominus firmamentum meum, et refugium meum, et liberator meus. Deus meus adjutor meus, et sperabo in eum; protector meus, et cornu salutis meæ, et susceptor meus.
Господь – бескид [крутий] для мене, твердиня моя і мій Визволитель. Мій Бог – моя скеля, на Нього я надію покладаю, [Він] – мій щит і ріг порятунку мого, притулок мій.
3 Laudans invocabo Dominum, et ab inimicis meis salvus ero.
До Господа прославленого кличу я – від ворогів моїх врятований буду.
4 Circumdederunt me dolores mortis, et torrentes iniquitatis conturbaverunt me.
Облягли мене пута смерті, потоки зради затягнули мене у вир.
Пута царства мертвих охопили мене, тенета смерті постали переді мною. (Sheol h7585)
6 In tribulatione mea invocavi Dominum, et ad Deum meum clamavi: et exaudivit de templo sancto suo vocem meam; et clamor meus in conspectu ejus introivit in aures ejus.
У скорботі моїй я кликав Господа й волав до Бога мого. Він почув мій голос зі святого Храму Свого, і волання моє до вух Його дійшло.
7 Commota est, et contremuit terra; fundamenta montium conturbata sunt, et commota sunt: quoniam iratus est eis.
Тоді здригнулася земля, захиталась, затремтіли підвалини гір, стрепенулися, бо розгнівався Він.
8 Ascendit fumus in ira ejus, et ignis a facie ejus exarsit; carbones succensi sunt ab eo.
Дим піднявся із ніздрів Його, і вогонь, що [все] пожирає, – із вуст Його, розжарене вугілля [посипалося] від Нього.
9 Inclinavit cælos, et descendit, et caligo sub pedibus ejus.
Він нахилив небеса і зійшов, і під ногами Його – хмара імли.
10 Et ascendit super cherubim, et volavit; volavit super pennas ventorum.
Він сів верхи на херувима й полетів, понісся на крилах вітру.
11 Et posuit tenebras latibulum suum; in circuitu ejus tabernaculum ejus, tenebrosa aqua in nubibus aëris.
Морок зробив Він Своїм покровом, [немов] шатро навколо Нього – темні хмари дощові, клуби пилу.
12 Præ fulgore in conspectu ejus nubes transierunt; grando et carbones ignis.
Від сяйва, що перед Ним, випливають хмари – [вони несуть] град і спалахи вогню.
13 Et intonuit de cælo Dominus, et Altissimus dedit vocem suam: grando et carbones ignis.
Тоді загримів на небесах Господь, Всевишній подав Свій голос – град і спалахи вогню.
14 Et misit sagittas suas, et dissipavit eos; fulgura multiplicavit, et conturbavit eos.
І пустив Він стріли Свої, і розсіяв [ворогів], численними блискавками розгромив їх.
15 Et apparuerunt fontes aquarum, et revelata sunt fundamenta orbis terrarum, ab increpatione tua, Domine, ab inspiratione spiritus iræ tuæ.
Тоді з’явилися джерела води й підвалини всесвіту відкрилися від докору Твого, Господи, від подиху вітру із ніздрів Твоїх.
16 Misit de summo, et accepit me; et assumpsit me de aquis multis.
Він схилився з висоти, узяв мене, витягнув мене із вод глибоких.
17 Eripuit me de inimicis meis fortissimis, et ab his qui oderunt me. Quoniam confortati sunt super me;
Визволив мене від сильного мого ворога й від ненависників моїх, що сильніші були від мене.
18 prævenerunt me in die afflictionis meæ: et factus est Dominus protector meus.
Вони стали переді мною в день лиха, але Господь був моєю опорою.
19 Et eduxit me in latitudinem; salvum me fecit, quoniam voluit me,
Він вивів мене на просторе місце, визволив мене, бо Він мене уподобав.
20 et retribuet mihi Dominus secundum justitiam meam, et secundum puritatem manuum mearum retribuet mihi:
Віддячив мені Господь за правдою моєю, за чистотою рук моїх винагородив мене.
21 quia custodivi vias Domini, nec impie gessi a Deo meo;
Адже я тримався шляхів Господніх і не чинив нечестиво, відвернувшись від мого Бога.
22 quoniam omnia judicia ejus in conspectu meo, et justitias ejus non repuli a me.
Бо всі закони Його правосуддя – переді мною, і від постанов Його я не ухилявся.
23 Et ero immaculatus cum eo; et observabo me ab iniquitate mea.
Я був бездоганний перед Ним і від гріха оберігав себе.
24 Et retribuet mihi Dominus secundum justitiam meam, et secundum puritatem manuum mearum in conspectu oculorum ejus.
Тому й винагородив мене Господь за правдою моєю, за чистотою рук моїх перед Його очима.
25 Cum sancto sanctus eris, et cum viro innocente innocens eris,
Ти вірність виявляєш тому, хто сам вірний, з людиною бездоганною й Ти поводишся бездоганно,
26 et cum electo electus eris, et cum perverso perverteris.
із чистим Ти обходишся щиро, але з підступним – відповідно до його підступності.
27 Quoniam tu populum humilem salvum facies, et oculos superborum humiliabis.
Адже Ти рятуєш людей смиренних, а тих, у кого очі зухвалі, принижуєш.
28 Quoniam tu illuminas lucernam meam, Domine; Deus meus, illumina tenebras meas.
Ти запалюєш мій світильник; Господь, Бог мій, освітлює мою темряву.
29 Quoniam in te eripiar a tentatione; et in Deo meo transgrediar murum.
[Разом] із Тобою я змушую [вороже] військо тікати, і з Богом моїм я долаю стіну.
30 Deus meus, impolluta via ejus; eloquia Domini igne examinata: protector est omnium sperantium in se.
Бог! Бездоганний шлях Його, слово Господа чисте. Він – щит для всіх тих, хто на Нього надію покладає.
31 Quoniam quis deus præter Dominum? aut quis deus præter Deum nostrum?
Бо хто [ще] є Богом, окрім Господа? І хто є скелею, крім нашого Бога?
32 Deus qui præcinxit me virtute, et posuit immaculatam viam meam;
Бог підперізує мене силою і бездоганним чинить мій шлях.
33 qui perfecit pedes meos tamquam cervorum, et super excelsa statuens me;
Він робить ноги мої, мов у лані, і ставить мене на узвишшях.
34 qui docet manus meas ad prælium. Et posuisti, ut arcum æreum, brachia mea,
Він привчає руки мої до битви, так що плечі мої можуть зігнути бронзовий лук.
35 et dedisti mihi protectionem salutis tuæ: et dextera tua suscepit me, et disciplina tua correxit me in finem, et disciplina tua ipsa me docebit.
Ти дав мені щит порятунку Твого, і правиця Твоя підтримує мене, милість Твоя звеличує мене.
36 Dilatasti gressus meos subtus me, et non sunt infirmata vestigia mea.
Ти розширюєш мій крок піді мною, так що не тремтять мої ступні.
37 Persequar inimicos meos, et comprehendam illos; et non convertar donec deficiant.
Я переслідую ворогів моїх і наздоганяю їх, не повертаюся назад, поки їх не знищу.
38 Confringam illos, nec poterunt stare; cadent subtus pedes meos.
Я вражаю їх так, що не можуть більше встати, вони падають під мої ноги.
39 Et præcinxisti me virtute ad bellum, et supplantasti insurgentes in me subtus me.
Ти підперезав мене силою для битви, упокорив тих, хто повстав проти мене.
40 Et inimicos meos dedisti mihi dorsum, et odientes me disperdidisti.
Ти ворогів моїх обернув до мене спиною, і ненависників моїх я знищив.
41 Clamaverunt, nec erat qui salvos faceret; ad Dominum, nec exaudivit eos.
Вони волали [про допомогу], але не було рятівника, до Господа[кликали], та Він їм не відповідав.
42 Et comminuam eos ut pulverem ante faciem venti; ut lutum platearum delebo eos.
Я стер їх у порох, у пил, що [розноситься] на крилах вітру; я топтав їх, як бруд на вулицях.
43 Eripies me de contradictionibus populi; constitues me in caput gentium.
Ти визволив мене від заколоту в народі, поставив мене головувати над іноземцями. Народи, яких я не знав, служать мені,
44 Populus quem non cognovi servivit mihi; in auditu auris obedivit mihi.
слухаються мене, лише почувши краєм вуха [про мене]. Сини чужинців плазують переді мною.
45 Filii alieni mentiti sunt mihi, filii alieni inveterati sunt, et claudicaverunt a semitis suis.
Понурилися сини чужинців і завмирають [від страху], [виходячи] зі своїх укріплень.
46 Vivit Dominus, et benedictus Deus meus, et exaltetur Deus salutis meæ.
Живий Господь і благословенна Скеля моя! Нехай звеличений буде Бог порятунку мого!
47 Deus qui das vindictas mihi, et subdis populos sub me; liberator meus de inimicis meis iracundis.
Він – Бог, Який помсту за мене вчиняє, підкорює мені народи
48 Et ab insurgentibus in me exaltabis me; a viro iniquo eripies me.
й визволяє мене від ворогів моїх. Ти підніс мене над тими, хто повстав проти мене, врятував мене від людини жорстокої.
49 Propterea confitebor tibi in nationibus, Domine, et nomini tuo psalmum dicam;
За це я славитиму Тебе серед народів, Господи, та імені Твоєму співатиму [хвалу].
50 magnificans salutes regis ejus, et faciens misericordiam christo suo David, et semini ejus usque in sæculum.
Звеличує Він перемогою [поставленого] Ним царя і милість виявляє Своєму помазанцю Давиду й нащадкам його повіки.
