Psalmorum 144

1 Psalmus David. Adversus Goliath. Benedictus Dominus Deus meus, qui docet manus meas ad prælium, et digitos meos ad bellum.

Псалом Давидів. Благословенний Господь, скеля моя, Що привчає руки мої до битви й пальці мої – до війни.

2 Misericordia mea et refugium meum; susceptor meus et liberator meus; protector meus, et in ipso speravi, qui subdit populum meum sub me.

[Він] – милість моя, твердиня моя, пристановище моє й визволитель мій, щит мій, на Нього я надію покладаю; Він підкорює мені народ мій.

3 Domine, quid est homo, quia innotuisti ei? aut filius hominis, quia reputas eum?

Господи, хто така людина, що Ти знаєш про неї, і син людський, що Ти думаєш про нього?

4 Homo vanitati similis factus est; dies ejus sicut umbra prætereunt.

Людина – немов подих вітру; дні її – немов тінь, що минає.

5 Domine, inclina cælos tuos, et descende; tange montes, et fumigabunt.

Господи, нахили небеса і зійди, торкнися гір – і вони задимляться.

6 Fulgura coruscationem, et dissipabis eos; emitte sagittas tuas, et conturbabis eos.

Блисни блискавкою й розсій їх, випусти стріли Свої й нажахай їх.

7 Emitte manum tuam de alto: eripe me, et libera me de aquis multis, de manu filiorum alienorum:

Простягни руку Твою з висоти, визволи мене й врятуй від великих вод, від рук чужинців,

8 quorum os locutum est vanitatem, et dextera eorum dextera iniquitatis.

що вустами своїми марне промовляють і чия правиця діє неправедно.

9 Deus, canticum novum cantabo tibi; in psalterio decachordo psallam tibi.

Боже, пісню нову заспіваю Тобі, на лірі десятиструнній Тобі заграю –

10 Qui das salutem regibus, qui redemisti David servum tuum de gladio maligno,

Тому, Хто дає перемогу царям, визволяє Давида, слугу Свого, від лютого меча.

11 eripe me, et erue me de manu filiorum alienorum, quorum os locutum est vanitatem, et dextera eorum dextera iniquitatis.

Визволи мене й врятуй від рук чужинців, що вустами своїми марне промовляють і чия правиця діє неправедно.

12 Quorum filii sicut novellæ plantationes in juventute sua; filiæ eorum compositæ, circumornatæ ut similitudo templi.

Тоді будуть сини наші немов молоді пагони, що розрослися, а наші доньки – наче різьблені колони майстерно збудованого палацу;

13 Promptuaria eorum plena, eructantia ex hoc in illud; oves eorum fœtosæ, abundantes in egressibus suis;

комори будуть повні різноманітним збіжжям; дрібної худоби нашої [будуть] тисячі, десятки тисяч на пасовищах наших;

14 boves eorum crassæ. Non est ruina maceriæ, neque transitus, neque clamor in plateis eorum.

бики наші будуть витривалими; не буде ні пролому [в стіні], ні виходу [в полон], ані зойку на вулицях наших.

15 Beatum dixerunt populum cui hæc sunt; beatus populus cujus Dominus Deus ejus.

Блаженний народ, що так йому ведеться; блаженний народ, чий Бог – Господь!