Psalmorum 140
1 In finem. Psalmus David. Eripe me, Domine, ab homine malo; a viro iniquo eripe me.
Для дириґента хору. Псалом Давидів. Ви́зволь мене від люди́ни лихо́ї, о Господи, бережи мене від наси́льника,
2 Qui cogitaverunt iniquitates in corde, tota die constituebant prælia.
що в серці своїм замишляють злі речі, що ві́йни щодня виклика́ють!
3 Acuerunt linguas suas sicut serpentis; venenum aspidum sub labiis eorum.
Вони го́стрять свого язика́, як той вуж, отру́та гадю́ча під їхніми у́стами! (Се́ла)
4 Custodi me, Domine, de manu peccatoris, et ab hominibus iniquis eripe me. Qui cogitaverunt supplantare gressus meos:
Пильнуй мене, Господи, від рук нечести́вого, бережи мене від наси́льника, що заду́мали сто́пи мої захита́ти»
5 absconderunt superbi laqueum mihi. Et funes extenderunt in laqueum; juxta iter, scandalum posuerunt mihi.
Чванли́ві сховали на мене тене́та та шну́ри, розтягли́ свою сі́тку при сте́жці, сільця́ розмістили на ме́не! (Се́ла)
6 Dixi Domino: Deus meus es tu; exaudi, Domine, vocem deprecationis meæ.
Я сказав Господе́ві: „Ти Бог мій, — почуй же, о Господи, голос блага́ння мого!“
7 Domine, Domine, virtus salutis meæ, obumbrasti super caput meum in die belli.
Господи, Владико мій, сило мого спасі́ння, що в день бо́ю покрив мою го́лову, —
8 Ne tradas me, Domine, a desiderio meo peccatori: cogitaverunt contra me; ne derelinquas me, ne forte exaltentur.
не виконай, Господи, бажань безбожного, не здійсни́ його за́думу! (Се́ла)
9 Caput circuitus eorum: labor labiorum ipsorum operiet eos.
Бода́й голови́ не підне́сли всі ті, хто мене оточи́в, бодай зло їхніх уст їх покрило!
10 Cadent super eos carbones; in ignem dejicies eos: in miseriis non subsistent.
Хай при́сок на них упаде́, нехай кине Він їх до огню́, до прова́лля, щоб не встали вони!
11 Vir linguosus non dirigetur in terra; virum injustum mala capient in interitu.
Злоязи́чна люди́на — щоб міцно́ю вона не була́ на землі, люди́на насильства — бодай лихо спійма́ло її, щоб попхну́ти на поги́біль!
12 Cognovi quia faciet Dominus judicium inopis, et vindictam pauperum.
Я знаю, що зробить Господь правосу́ддя убогому, при́суд правдивий для бідних, —
13 Verumtamen justi confitebuntur nomini tuo, et habitabunt recti cum vultu tuo.
тільки праведні дя́кувати будуть Іме́нню Твоєму, невинні сидітимуть перед обличчям Твоїм!
