Psalmorum 107
1 Alleluja. Confitemini Domino, quoniam bonus, quoniam in sæculum misericordia ejus.
„Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосердя!“
2 Dicant qui redempti sunt a Domino, quos redemit de manu inimici, et de regionibus congregavit eos,
хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога,
3 a solis ortu, et occasu, ab aquilone, et mari.
і з країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!
4 Erraverunt in solitudine, in inaquoso; viam civitatis habitaculi non invenerunt.
Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили,
5 Esurientes et sitientes, anima eorum in ipsis defecit.
голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла.
6 Et clamaverunt ad Dominum cum tribularentur, et de necessitatibus eorum eripuit eos;
І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
7 et deduxit eos in viam rectam, ut irent in civitatem habitationis.
І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли.
8 Confiteantur Domino misericordiæ ejus, et mirabilia ejus filiis hominum.
Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
9 Quia satiavit animam inanem, et animam esurientem satiavit bonis.
бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром!
10 Sedentes in tenebris et umbra mortis; vinctos in mendicitate et ferro.
Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза,
11 Quia exacerbaverunt eloquia Dei, et consilium Altissimi irritaverunt.
бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього.
12 Et humiliatum est in laboribus cor eorum; infirmati sunt, nec fuit qui adjuvaret.
Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг,
13 Et clamaverunt ad Dominum cum tribularentur; et de necessitatibus eorum liberavit eos.
і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх!
14 Et eduxit eos de tenebris et umbra mortis, et vincula eorum dirupit.
І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.
15 Confiteantur Domino misericordiæ ejus, et mirabilia ejus filiis hominum.
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
16 Quia contrivit portas æreas, et vectes ferreos confregit.
бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!
17 Suscepit eos de via iniquitatis eorum; propter injustitias enim suas humiliati sunt.
Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
18 Omnem escam abominata est anima eorum, et appropinquaverunt usque ad portas mortis.
Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,
19 Et clamaverunt ad Dominum cum tribularentur, et de necessitatibus eorum liberavit eos.
і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, —
20 Misit verbum suum, et sanavit eos, et eripuit eos de interitionibus eorum.
Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби!
21 Confiteantur Domino misericordiæ ejus, et mirabilia ejus filiis hominum.
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,
22 Et sacrificent sacrificium laudis, et annuntient opera ejus in exsultatione.
і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його!
23 Qui descendunt mare in navibus, facientes operationem in aquis multis:
Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —
24 ipsi viderunt opera Domini, et mirabilia ejus in profundo.
вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!
25 Dixit, et stetit spiritus procellæ, et exaltati sunt fluctus ejus.
Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,
26 Ascendunt usque ad cælos, et descendunt usque ad abyssos; anima eorum in malis tabescebat.
до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!
27 Turbati sunt, et moti sunt sicut ebrius, et omnis sapientia eorum devorata est.
Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься!
28 Et clamaverunt ad Dominum cum tribularentur; et de necessitatibus eorum eduxit eos.
Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
29 Et statuit procellam ejus in auram, et siluerunt fluctus ejus.
Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,
30 Et lætati sunt quia siluerunt; et deduxit eos in portum voluntatis eorum.
і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані.
31 Confiteantur Domino misericordiæ ejus, et mirabilia ejus filiis hominum.
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським!
32 Et exaltent eum in ecclesia plebis, et in cathedra seniorum laudent eum.
Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!
33 Posuit flumina in desertum, et exitus aquarum in sitim;
Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л,
34 terram fructiferam in salsuginem, a malitia inhabitantium in ea.
плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.
35 Posuit desertum in stagna aquarum, et terram sine aqua in exitus aquarum.
Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́,
36 Et collocavit illic esurientes, et constituerunt civitatem habitationis:
і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,
37 et seminaverunt agros et plantaverunt vineas, et fecerunt fructum nativitatis.
і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!
38 Et benedixit eis, et multiplicati sunt nimis; et jumenta eorum non minoravit.
І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!
39 Et pauci facti sunt et vexati sunt, a tribulatione malorum et dolore.
Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку.
40 Effusa est contemptio super principes: et errare fecit eos in invio, et non in via.
Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,
41 Et adjuvit pauperem de inopia, et posuit sicut oves familias.
а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.
42 Videbunt recti, et lætabuntur; et omnis iniquitas oppilabit os suum.
Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я.
43 Quis sapiens, et custodiet hæc, et intelliget misericordias Domini?
Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє!
