Psalmorum 103
1 Ipsi David. Benedic, anima mea, Domino, et omnia quæ intra me sunt nomini sancto ejus.
[Псалом] Давида. Благослови, душе моя, Господа, і все нутро моє [прослав] святе ім’я Його!
2 Benedic, anima mea, Domino, et noli oblivisci omnes retributiones ejus.
Благослови, душе моя, Господа, і не забувай усіх добрих діянь Його!
3 Qui propitiatur omnibus iniquitatibus tuis; qui sanat omnes infirmitates tuas:
Він прощає всі беззаконня твої, зцілює всі твої хвороби,
4 qui redimit de interitu vitam tuam; qui coronat te in misericordia et miserationibus:
визволяє від безодні смерті життя твоє; Хто вінчає тебе милістю й щедротами,
5 qui replet in bonis desiderium tuum; renovabitur ut aquilæ juventus tua:
задовольняє бажання твої добром – [тоді] оновлюється, немов орел, юність твоя.
6 faciens misericordias Dominus, et judicium omnibus injuriam patientibus.
Господь творить справедливість і правосуддя всім пригніченим.
7 Notas fecit vias suas Moysi; filiis Israël voluntates suas.
Він показав шляхи Свої Мойсею і діяння Свої – синам Ізраїлевим.
8 Miserator et misericors Dominus: longanimis, et multum misericors.
Милостивий і милосердний Господь, довготерпеливий і щедрий на доброту.
9 Non in perpetuum irascetur, neque in æternum comminabitur.
Він не буде постійно вести судову суперечку й [гнів] триматиме не вічно.
10 Non secundum peccata nostra fecit nobis, neque secundum iniquitates nostras retribuit nobis.
Не за нашими гріхами Він вчинив нам і віддячив нам не так, як ми заслужили нашими переступами.
11 Quoniam secundum altitudinem cæli a terra, corroboravit misericordiam suam super timentes se;
Адже як високо небо над землею, так звеличилася милість Його над тими, хто Його боїться.
12 quantum distat ortus ab occidente, longe fecit a nobis iniquitates nostras.
Як далеко схід від заходу, так віддалив Він від нас наші беззаконня.
13 Quomodo miseretur pater filiorum, misertus est Dominus timentibus se.
Як милує батько синів, так милує Господь тих, хто боїться Його.
14 Quoniam ipse cognovit figmentum nostrum; recordatus est quoniam pulvis sumus.
Бо Він знає нашу сутність, пам’ятає, що ми – порох.
15 Homo, sicut fœnum dies ejus; tamquam flos agri, sic efflorebit:
Дні людини – немов трава; як цвіт польовий, так цвіте вона.
16 quoniam spiritus pertransibit in illo, et non subsistet, et non cognoscet amplius locum suum.
Як тільки вітер пронесеться над ним, не стане його, і більше не впізнає його місце, [де він ріс].
17 Misericordia autem Domini ab æterno, et usque in æternum super timentes eum. Et justitia illius in filios filiorum,
А милість Господа споконвіку й навіки над тими, хто боїться Його, і праведність Його – на синах синів,
18 his qui servant testamentum ejus, et memores sunt mandatorum ipsius ad faciendum ea.
що бережуть Його Завіт і пам’ятають настанови Його, щоб їх виконувати.
19 Dominus in cælo paravit sedem suam, et regnum ipsius omnibus dominabitur.
Господь на небесах утвердив престол Свій, і Царство Його панує над усім.
20 Benedicite Domino, omnes angeli ejus: potentes virtute, facientes verbum illius, ad audiendam vocem sermonum ejus.
Благословіть Господа, ангели Його, могутні силою, що виконують сказане Ним, слухаючись голосу Його слова!
21 Benedicite Domino, omnes virtutes ejus; ministri ejus, qui facitis voluntatem ejus.
Благословіть Господа, усі воїнства Його, слуги Його, що виконують Його волю!
22 Benedicite Domino, omnia opera ejus: in omni loco dominationis ejus, benedic, anima mea, Domino.
Прославте Господа, усі діяння Його, на всіх місцях Його панування! Благослови, душе моя, Господа!
