Proverbiorum 29
1 Viro qui corripientem dura cervice contemnit, repentinus ei superveniet interitus, et eum sanitas non sequetur.
Чоловік остере́жуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.
2 In multiplicatione justorum lætabitur vulgus; cum impii sumpserint principatum, gemet populus.
Коли мно́жаться праведні, радіє наро́д, як панує ж безбожний — то сто́гне наро́д.
3 Vir qui amat sapientiam lætificat patrem suum; qui autem nutrit scorta perdet substantiam.
Люди́на, що мудрість кохає, поті́шує батька свого, а хто попасає блудни́ць, той губить маєток.
4 Rex justus erigit terram; vir avarus destruet eam.
Цар утримує край правосу́ддям, а люди́на хаба́рна руйнує його.
5 Homo qui blandis fictisque sermonibus loquitur amico suo rete expandit gressibus ejus.
Люди́на, що другові своєму підле́щує, на сто́пах його па́стку ставить.
6 Peccantem virum iniquum involvet laqueus, et justus laudabit atque gaudebit.
У провині люди́ни лихої знахо́диться па́стка, а справедливий радіє та ті́шиться.
7 Novit justus causam pauperum; impius ignorat scientiam.
Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізна́ння про це.
8 Homines pestilentes dissipant civitatem; sapientes vero avertunt furorem.
Люди глузли́ві підбу́рюють місто, а мудрі утишують гнів.
9 Vir sapiens si cum stulto contenderit, sive irascatur, sive rideat, non inveniet requiem.
Мудра люди́на, що праву́ється із нерозумним, то чи гні́вається, чи сміється, — споко́ю не знає.
10 Viri sanguinum oderunt simplicem; justi autem quærunt animam ejus.
Кровоже́рці нена́видять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.
11 Totum spiritum suum profert stultus; sapiens differt, et reservat in posterum.
Глупа́к уесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стри́мує.
12 Princeps qui libenter audit verba mendacii, omnes ministros habet impios.
Володар, що слухає сло́ва брехливого, — безбожні всі слу́ги його!
13 Pauper et creditor obviaverunt sibi: utriusque illuminator est Dominus.
Убогий й гноби́тель стрічаються, — їм обом Господь очі освітлює.
14 Rex qui judicat in veritate pauperes, thronus ejus in æternum firmabitur.
Як цар правдою судить убогих, стоя́тиме трон його за́вжди.
15 Virga atque correptio tribuit sapientiam; puer autem qui dimittitur voluntati suæ confundit matrem suam.
Різка й поу́ка премудрість дають, а дити́на, зали́шена тільки собі, засоро́млює матір свою.
16 In multiplicatione impiorum multiplicabuntur scelera, et justi ruinas eorum videbunt.
Як мно́жаться несправедливі — провина розмно́жується, але праведні бачитимуть їхній упа́док.
17 Erudi filium tuum, et refrigerabit te, et dabit delicias animæ tuæ.
Карай сина свого — й він тебе заспоко́їть, і приє́мнощі дасть для твоєї душі.
18 Cum prophetia defecerit, dissipabitur populus; qui vero custodit legem beatus est.
Без пророчих виді́нь люд розбе́щений, коли ж стереже він Зако́на — блаженний.
19 Servus verbis non potest erudiri, quia quod dicis intelligit, et respondere contemnit.
Раб словами не буде пока́раний, — хоч він розуміє, але́ не послу́хає.
20 Vidisti hominem velocem ad loquendum? stultitia magis speranda est quam illius correptio.
Чи бачив люди́ну, квапли́ву в словах своїх? — Більша надія глупце́ві, ніж їй!
21 Qui delicate a pueritia nutrit servum suum postea sentiet eum contumacem.
Хто розпе́щує зма́лку свого раба, то кінець його буде невдячний.
22 Vir iracundus provocat rixas, et qui ad indignandum facilis est erit ad peccandum proclivior.
Гнівли́ва люди́на викли́кує сварку, а лютий вчиняє багато провин.
23 Superbum sequitur humilitas, et humilem spiritu suscipiet gloria.
Горди́ня люди́ни її понижає, а чести набуває покірливий духом.
24 Qui cum fure participat odit animam suam; adjurantem audit, et non indicat.
Хто ді́литься з зло́дієм, той нена́видить душу свою, — він чує прокля́ття, та не виявляє.
25 Qui timet hominem cito corruet; qui sperat in Domino sublevabitur.
Страх перед люди́ною па́стку дає, хто ж наді́ю складає на Господа, буде безпечний.
26 Multi requirunt faciem principis, et judicium a Domino egreditur singulorum.
Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для люди́ни.
27 Abominantur justi virum impium, et abominantur impii eos qui in recta sunt via. Verbum custodiens filius extra perditionem erit.
Наси́льник — оги́да для праведних, а простодоро́гий — оги́да безбожному.
