< Liber Numeri 10 >

1 Locutusque est Dominus ad Moysen, dicens:
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2 Fac tibi duas tubas argenteas ductiles, quibus convocare possis multitudinem quando movenda sunt castra.
„Зроби собі дві срібні сурмі́, — куттям зробиш їх; і будуть вони тобі на скли́кання громади та на руша́ння табо́рів.
3 Cumque increpueris tubis, congregabitur ad te omnis turba ad ostium tabernaculi fœderis.
І засурмля́ть у них, — і збереться до тебе громада при вході скинії зборів.
4 Si semel clangueris, venient ad te principes, et capita multitudinis Israël.
А якщо засурмлять в одну, то зберуться до тебе начальники, го́лови Ізраїлевих тисяч.
5 Si autem prolixior atque concisus clangor increpuerit, movebunt castra primi qui sunt ad orientalem plagam.
А засурмлять на споло́х, то ру́шать табо́ри, що табору́ють на сході.
6 In secundo autem sonitu et pari ululatu tubæ, levabunt tentoria qui habitant ad meridiem; et juxta hunc modum reliqui facient, ululantibus tubis in profectionem.
А засурмите́ на споло́х удру́ге, то ру́шать табо́ри, що табору́ють на пі́вдні, — будуть сурмити на споло́х, щоб руша́ли вони.
7 Quando autem congregandus est populus, simplex tubarum clangor erit, et non concise ululabunt.
А на скли́кання зборів засурмите, але без сполоху.
8 Filii autem Aaron sacerdotes clangent tubis: eritque hoc legitimum sempiternum in generationibus vestris.
А сурми́ти в су́рми бу́дуть Ааронові сини, священики. І ці су́рмлення будуть для вас на вічну постанову для ваших поколінь.
9 Si exieritis ad bellum de terra vestra contra hostes qui dimicant adversum vos, clangetis ululantibus tubis, et erit recordatio vestri coram Domino Deo vestro, ut eruamini de manibus inimicorum vestrorum.
А коли пі́дете війною в вашому Кра́ю́ на ворога, що гно́бить вас, і засурмите́ на сполох, то ви бу́дете згадані перед лицем Господа, Бога вашого, — і будете спасені від ваших ворогів.
10 Siquando habebitis epulum, et dies festos, et calendas, canetis tubis super holocaustis, et pacificis victimis, ut sint vobis in recordationem Dei vestri. Ego Dominus Deus vester.
А в день вашої радости, і в ваші свята та першого дня ваших місяців засурмите́ в ті су́рми на ваших цілопа́леннях та на мирних жертвах ваших, — і вони будуть вам на при́гад перед лицем вашого Бога. Я — Господь, Бог ваш!“
11 Anno secundo, mense secundo, vigesima die mensis, elevata est nubes de tabernaculo fœderis:
І сталося, другого року, другого місяця, дванадцятого дня місяця підняла́ся хмара з-над скинії свідо́цтва.
12 profectique sunt filii Israël per turmas suas de deserto Sinai, et recubuit nubes in solitudine Pharan.
I рушили Ізраїлеві сини з Сінайської пустині на похо́ди свої, і хмара спинилася в пустині Паран.
13 Moveruntque castra primi juxta imperium Domini in manu Moysi.
І рушили вони вперше за Господнім нака́зом через Мойсея.
14 Filii Juda per turmas suas: quorum princeps erat Nahasson filius Aminadab.
І найперш рушив пра́пор табо́ру синів Юдиних за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Нахшон, син Аммінадавів.
15 In tribu filiorum Issachar fuit princeps Nathanaël filius Suar.
А над ві́йськом пле́мени синів Іссахара — Натанаїл, син Цуарів.
16 In tribu Zabulon erat princeps Eliab filius Helon.
А над військом племени Завулонових синів — Еліяв, син Хелонів.
17 Depositumque est tabernaculum, quod portantes egressi sunt filii Gerson et Merari.
І була розібрана скинія, і рушили Ґершонові сини та сини Мерарієві, носії́ скинії.
18 Profectique sunt et filii Ruben, per turmas et ordinem suum: quorum princeps erat Helisur filius Sedeur.
І рушив пра́пор табо́ру Рувима за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Еліцур, син Шедеурів.
19 In tribu autem filiorum Simeon, princeps fuit Salamiel filius Surisaddai.
А над військом племени Симеонових синів — Шелуміїл, син Цурішаддаїв.
20 Porro in tribu Gad erat princeps Eliasaph filius Duel.
А над військом племени Ґадових синів — Ел'ясаф, син Деуїлів.
21 Profectique sunt et Caathitæ portantes sanctuarium. Tamdiu tabernaculum portabatur, donec venirent ad erectionis locum.
І рушили сини Кегатові, носії́ святині, та й поставили скинію до прихо́ду їх, усіх інших.
22 Moverunt castra et filii Ephraim per turmas suas, in quorum exercitu princeps erat Elisama filius Ammiud.
І рушив пра́пор табо́ру синів Єфремових за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Елішама, син Аммігудів.
23 In tribu autem filiorum Manasse princeps fuit Gamaliel filius Phadassur.
А над військом племени синів Манасіїних — Гамаліїл, син Педацурів.
24 Et in tribu Benjamin erat dux Abidan filius Gedeonis.
А над військом племени Веніяминових синів — Авідан, син Ґідеонів.
25 Novissimi castrorum omnium profecti sunt filii Dan per turmas suas, in quorum exercitu princeps fuit Ahiezer filius Ammisaddai.
І рушив пра́пор табо́ру синів Данових — як задня сторожа для всіх табо́рів — за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Ахіезер, син Аммішаддаїв.
26 In tribu autem filiorum Aser erat princeps Phegiel filius Ochran.
А над військом племени Асирових синів — Паґ'іїл, син Охрана.
27 Et in tribu filiorum Nephthali princeps fuit Ahira filius Enan.
А над військом племени синів Нефталимових — Ахіра, син Енанів.
28 Hæc sunt castra, et profectiones filiorum Israël per turmas suas quando egrediebantur.
Оце похо́ди Ізраїлевих синів за їхніми військо́вими відділами. І рушили вони.
29 Dixitque Moyses Hobab filio Raguel Madianitæ, cognato suo: Proficiscimur ad locum quem Dominus daturus est nobis: veni nobiscum, ut benefaciamus tibi, quia Dominus bona promisit Israëli.
І сказав Мойсей до Ховава, сина мідіяні́тянина Реуїла, Мойсеєвого тестя: „Ми руша́ємо до того місця, що про нього Господь був сказав: Його дам вам. Ходи ж із нами, — і ми зробимо тобі добро́, бо Господь промовляв був добро про Ізраїля“.
30 Cui ille respondit: Non vadam tecum, sed revertar in terram meam, in qua natus sum.
Та той відказав йому: „Не піду́, але піду́ до кра́ю свого та до місця своєї ба́тьківщини“.
31 Et ille: Noli, inquit, nos relinquere: tu enim nosti in quibus locis per desertum castra ponere debeamus, et eris ductor noster.
А Мойсей відказав: „Не покидай нас, бо через те, що ти знаєш наше таборува́ння в пустині, то будеш нам очима.
32 Cumque nobiscum veneris, quidquid optimum fuerit ex opibus, quas nobis traditurus est Dominus, dabimus tibi.
І станеться, коли пі́деш із нами, то те добро, що Господь учинить нам, ми його вчи́нимо тобі“.
33 Profecti sunt ergo de monte Domini viam trium dierum, arcaque fœderis Domini præcedebat eos, per dies tres providens castrorum locum.
І рушили вони від Господньої гори триденною доро́гою. А ковче́г заповіту Господнього рушав перед ними триденною дорогою, щоб ви́відати для них місце спини́тися.
34 Nubes quoque Domini super eos erat per diem cum incederent.
А хмара Господня була над ними вдень, коли вони рушали з табо́ру.
35 Cumque elevaretur arca, dicebat Moyses: Surge, Domine, et dissipentur inimici tui, et fugiant qui oderunt te, a facie tua.
І бувало, коли ковчег вирушав, то Мойсей промовляв: „Устань же, о Господи, і хай розпоро́шаться Твої вороги́, і хай повтікають Твої ненави́сники з-перед Твойо́го лиця“.
36 Cum autem deponeretur, aiebat: Revertere, Domine, ad multitudinem exercitus Israël.
А коли він ставав, то говорив: „Вернися, о Господи, до десятьтисячок тисяч Ізраїля!“

< Liber Numeri 10 >