Iohannem 1
1 In principio erat Verbum, et Verbum erat apud Deum, et Deus erat Verbum.
На початку було Слово, і Слово було з Богом, і Слово було Бог.
2 Hoc erat in principio apud Deum.
Воно на початку було з Богом.
3 Omnia per ipsum facta sunt: et sine ipso factum est nihil, quod factum est.
Усе через Нього було створено, і нічого не було створено без Нього.
4 In ipso vita erat, et vita erat lux hominum:
У Ньому було життя, і життя було світлом для людей.
5 et lux in tenebris lucet, et tenebræ eam non comprehenderunt.
Світло світить у темряві, і темрява не здолала його.
6 Fuit homo missus a Deo, cui nomen erat Joannes.
З’явився чоловік, надісланий Богом; його ім’я – Іван.
7 Hic venit in testimonium ut testimonium perhiberet de lumine, ut omnes crederent per illum.
Він прийшов як свідок, щоб свідчити про світло, щоб усі повірили через нього.
8 Non erat ille lux, sed ut testimonium perhiberet de lumine.
Не він був світлом, але він [прийшов], щоб свідчити про світло.
9 Erat lux vera, quæ illuminat omnem hominem venientem in hunc mundum.
То було справжнє світло, яке освітлює кожну людину, приходячи у світ.
10 In mundo erat, et mundus per ipsum factus est, et mundus eum non cognovit.
Воно було у світі, і світ через Нього був створений, але світ Його не впізнав.
11 In propria venit, et sui eum non receperunt.
Він прийшов до своїх, та свої не прийняли Його.
12 Quotquot autem receperunt eum, dedit eis potestatem filios Dei fieri, his qui credunt in nomine ejus:
А всім, хто прийняв Його й повірив у Його ім’я, Він дав право стати дітьми Божими,
13 qui non ex sanguinibus, neque ex voluntate carnis, neque ex voluntate viri, sed ex Deo nati sunt.
народженими не від крові, не через тілесне бажання й не через бажання чоловіка, а народженими від Бога.
14 Et Verbum caro factum est, et habitavit in nobis: et vidimus gloriam ejus, gloriam quasi unigeniti a Patre plenum gratiæ et veritatis.
Слово стало людиною й оселилося серед нас. І ми бачили Його славу, славу як Єдинородного [Сина] від Отця, повного благодаті та істини.
15 Joannes testimonium perhibet de ipso, et clamat dicens: Hic erat quem dixi: Qui post me venturus est, ante me factus est: quia prior me erat.
Іван свідчив про Нього, проголошуючи: «Він Той, про Кого я казав: „Той, Хто йде після мене, величніший за мене, бо Він був переді мною“».
16 Et de plenitudine ejus nos omnes accepimus, et gratiam pro gratia:
Адже з Його повноти ми всі отримали благодать за благодаттю.
17 quia lex per Moysen data est, gratia et veritas per Jesum Christum facta est.
Бо Закон був даний через Мойсея, а благодать та істина прийшли через Ісуса Христа.
18 Deum nemo vidit umquam: unigenitus Filius, qui est in sinu Patris, ipse enarravit.
Бога ніхто не бачив, тільки Єдинородний Бог, Який у лоні Отця, – Він явив [Його].
19 Et hoc est testimonium Joannis, quando miserunt Judæi ab Jerosolymis sacerdotes et Levitas ad eum ut interrogarent eum: Tu quis es?
І ось свідчення Івана, коли юдейські керівники з Єрусалима надіслали до нього священників та левітів запитати Його: ―Ти хто?
20 Et confessus est, et non negavit, et confessus est: Quia non sum ego Christus.
Він визнав, не заперечив, а визнав: ―Я не Христос!
21 Et interrogaverunt eum: Quid ergo? Elias es tu? Et dixit: Non sum. Propheta es tu? Et respondit: Non.
Вони запитали його: ―Тоді хто ти? Ілля? Він відповів: ―Ні! ―То ти Пророк? Він відповів: ―Ні!
22 Dixerunt ergo ei: Quis es ut responsum demus his qui miserunt nos? quid dicis de teipso?
Вони ж запитали: ―Тоді хто ж ти? Щоб ми дали відповідь тим, хто надіслав нас. Що ти кажеш про себе?
23 Ait: Ego vox clamantis in deserto: Dirigite viam Domini, sicut dixit Isaias propheta.
Він відповів, як сказав пророк Ісая: ―Я – «голос, який кличе в пустелі: „Приготуйте дорогу Господеві“».
24 Et qui missi fuerant, erant ex pharisæis.
Посланці ж були із фарисеїв.
25 Et interrogaverunt eum, et dixerunt ei: Quid ergo baptizas, si tu non es Christus, neque Elias, neque propheta?
Вони запитали його: ―Якщо ти не Христос, не Ілля й не Пророк, чому ж ти хрестиш?
26 Respondit eis Joannes, dicens: Ego baptizo in aqua: medius autem vestrum stetit, quem vos nescitis.
Іван відповів їм: ―Я хрещу водою, але серед вас стоїть Той, Кого ви не знаєте.
27 Ipse est qui post me venturus est, qui ante me factus est: cujus ego non sum dignus ut solvam ejus corrigiam calceamenti.
Він іде після мене, і я не достойний розв’язати ремінці Його сандалій.
28 Hæc in Bethania facta sunt trans Jordanem, ubi erat Joannes baptizans.
Це сталося у Віфанії, біля Йордану, де Іван хрестив.
29 Altera die vidit Joannes Jesum venientem ad se, et ait: Ecce agnus Dei, ecce qui tollit peccatum mundi.
Наступного дня Іван побачив Ісуса, Який ішов до нього, і сказав: «Ось Агнець Божий, Який бере [на Себе] гріх світу.
30 Hic est de quo dixi: Post me venit vir qui ante me factus est: quia prior me erat:
Це Той, про Кого я казав: „Після мене йде Чоловік, величніший за мене, бо Він був переді мною“.
31 et ego nesciebam eum, sed ut manifestetur in Israël, propterea veni ego in aqua baptizans.
Я сам не знав Його, але я прийшов хрестити водою для того, щоб Він був об’явлений Ізраїлеві».
32 Et testimonium perhibuit Joannes, dicens: Quia vidi Spiritum descendentem quasi columbam de cælo, et mansit super eum.
Іван свідчив кажучи: «Я бачив Духа, Який сходив, як голуб, із неба й залишився на Ньому.
33 Et ego nesciebam eum: sed qui misit me baptizare in aqua, ille mihi dixit: Super quem videris Spiritum descendentem, et manentem super eum, hic est qui baptizat in Spiritu Sancto.
І я б не впізнав Його, але Той, Хто надіслав мене хрестити водою, сказав мені: „Над ким побачиш Духа, Який сходить та залишається, – Він є Той, Хто хрестить Святим Духом“.
34 Et ego vidi: et testimonium perhibui quia hic est Filius Dei.
Я бачив це та засвідчую, що Він – Син Божий».
35 Altera die iterum stabat Joannes, et ex discipulis ejus duo.
Наступного дня Іван знову стояв із двома своїми учнями.
36 Et respiciens Jesum ambulantem, dicit: Ecce agnus Dei.
Побачивши Ісуса, Який ішов [повз них], сказав: «Ось Агнець Божий!»
37 Et audierunt eum duo discipuli loquentem, et secuti sunt Jesum.
Обидва його учні, почувши ці слова, пішли за Ісусом.
38 Conversus autem Jesus, et videns eos sequentes se, dicit eis: Quid quæritis? Qui dixerunt ei: Rabbi (quod dicitur interpretatum Magister), ubi habitas?
Обернувшись, Ісус побачив, що вони йдуть за Ним, і спитав їх: ―Чого ви шукаєте? Вони відповіли: ―Равві (що в перекладі означає «Учителю»), де Ти живеш?
39 Dicit eis: Venite et videte. Venerunt, et viderunt ubi maneret, et apud eum manserunt die illo: hora autem erat quasi decima.
Він відповів: ―Ідіть та побачите. Вони пішли та побачили, де Він живе, і залишились у Нього того дня. Це було близько десятої години.
40 Erat autem Andreas, frater Simonis Petri, unus ex duobus qui audierant a Joanne, et secuti fuerant eum.
Одним із цих двох, що чули [слова] Івана та пішли за Ним, був Андрій, брат Симона Петра.
41 Invenit hic primum fratrem suum Simonem, et dicit ei: Invenimus Messiam (quod est interpretatum Christus).
Він першим розшукав свого брата Симона й сказав йому: «Ми знайшли Месію» (що в перекладі означає «Христос»).
42 Et adduxit eum ad Jesum. Intuitus autem eum Jesus, dixit: Tu es Simon, filius Jona; tu vocaberis Cephas, quod interpretatur Petrus.
Він привів його до Ісуса. Подивившись на Нього, Ісус сказав: «Ти Симон, син Йони, будеш називатися Кифа» (що в перекладі означає «Петро»).
43 In crastinum voluit exire in Galilæam, et invenit Philippum. Et dicit ei Jesus: Sequere me.
Наступного дня Ісус вирішив піти до Галілеї. Він знайшов Филипа та сказав йому: «Іди за Мною!»
44 Erat autem Philippus a Bethsaida, civitate Andreæ et Petri.
Филип був із Віфсаїди, з того ж міста, що й Андрій та Петро.
45 Invenit Philippus Nathanaël, et dicit ei: Quem scripsit Moyses in lege, et prophetæ, invenimus Jesum filium Joseph a Nazareth.
Филип знайшов Нафанаїла й сказав йому: ―Ми знайшли Того, про Кого писали Мойсей у Законі та Пророки. Це Ісус, син Йосифа з Назарета.
46 Et dixit ei Nathanaël: A Nazareth potest aliquid boni esse? Dicit ei Philippus: Veni et vide.
Нафанаїл сказав: ―Хіба з Назарета може бути щось добре? Филип відповів: ―Іди та подивись!
47 Vidit Jesus Nathanaël venientem ad se, et dicit de eo: Ecce vere Israëlita, in quo dolus non est.
[Коли] Ісус побачив Нафанаїла, що йшов до Нього, то сказав про нього: ―Ось істинний ізраїльтянин, у якому немає лукавства.
48 Dicit ei Nathanaël: Unde me nosti? Respondit Jesus, et dixit ei: Priusquam te Philippus vocavit, cum esses sub ficu, vidi te.
Нафанаїл запитав: ―Звідки Ти мене знаєш? Ісус відповів йому: ―Ще перед тим, як Филип покликав тебе, Я бачив тебе під смоковницею.
49 Respondit ei Nathanaël, et ait: Rabbi, tu es Filius Dei, tu es rex Israël.
Нафанаїл відповів: ―Равві, Ти Син Божий, Ти Цар Ізраїлю!
50 Respondit Jesus, et dixit ei: Quia dixi tibi: Vidi te sub ficu, credis; majus his videbis.
Ісус сказав у відповідь: ―Ти повірив, тому що Я сказав, що бачив тебе під смоковницею? Ти більше від цього побачиш.
51 Et dicit ei: Amen, amen dico vobis, videbitis cælum apertum, et angelos Dei ascendentes, et descendentes supra Filium hominis.
Потім сказав: ―Істинно кажу вам: «ви побачите відкриті небеса й Божих ангелів, які підіймаються та опускаються»на Сина Людського.
