Job 20
1 Respondens autem Sophar Naamathites, dixit:
І відповів нааматянин Цофа́р та й сказав:
2 Idcirco cogitationes meæ variæ succedunt sibi, et mens in diversa rapitur.
„Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх!
3 Doctrinam qua me arguis audiam, et spiritus intelligentiæ meæ respondebit mihi.
Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.
4 Hoc scio a principio, ex quo positus est homo super terram,
Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, —
5 quod laus impiorum brevis sit, et gaudium hypocritæ ad instar puncti.
то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю?
6 Si ascenderit usque ad cælum superbia ejus, et caput ejus nubes tetigerit,
Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне,
7 quasi sterquilinium in fine perdetur, et qui eum viderant, dicent: Ubi est?
проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?
8 Velut somnium avolans non invenietur: transiet sicut visio nocturna.
Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде:
9 Oculus qui eum viderat non videbit, neque ultra intuebitur eum locus suus.
його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце...
10 Filii ejus atterentur egestate, et manus illius reddent ei dolorem suum.
Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його.
11 Ossa ejus implebuntur vitiis adolescentiæ ejus, et cum eo in pulvere dormient.
Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже!
12 Cum enim dulce fuerit in ore ejus malum, abscondet illud sub lingua sua.
Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком,
13 Parcet illi, et non derelinquet illud, et celabit in gutture suo.
над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, —
14 Panis ejus in utero illius vertetur in fel aspidum intrinsecus.
то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́!
15 Divitias quas devoravit evomet, et de ventre illius extrahet eas Deus.
Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його.
16 Caput aspidum suget, et occidet eum lingua viperæ.
Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є!
17 (Non videat rivulos fluminis, torrentes mellis et butyri.)
Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока.
18 Luet quæ fecit omnia, nec tamen consumetur: juxta multitudinem adinventionum suarum, sic et sustinebit.
Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде.
19 Quoniam confringens nudavit pauperes: domum rapuit, et non ædificavit eam.
Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!
20 Nec est satiatus venter ejus: et cum habuerit quæ concupierat, possidere non poterit.
Бо споко́ю не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.
21 Non remansit de cibo ejus, et propterea nihil permanebit de bonis ejus.
Немає останку з обжи́рства його, тому нетрива́ле добро його все:
22 Cum satiatus fuerit, arctabitur: æstuabit, et omnis dolor irruet super eum.
за по́вні достатку його буде тісно йому́, рука кожного скри́вдженого при́йде на нього!
23 Utinam impleatur venter ejus, ut emittat in eum iram furoris sui, et pluat super illum bellum suum.
Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його.
24 Fugiet arma ferrea, et irruet in arcum æreum.
Він бу́де втікати від зброї залізної, — та прони́же його мідний лук.
25 Eductus, et egrediens de vagina sua, et fulgurans in amaritudine sua: vadent et venient super eum horribiles.
Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́!
26 Omnes tenebræ absconditæ sunt in occultis ejus; devorabit eum ignis qui non succenditur: affligetur relictus in tabernaculo suo.
При ска́рбах його всі нещастя захо́вані, його буде же́рти огонь не роздму́хуваний, позостале в наметі його буде знищене.
27 Revelabunt cæli iniquitatem ejus, et terra consurget adversus eum.
Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, —
28 Apertum erit germen domus illius: detrahetur in die furoris Dei.
урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його.
29 Hæc est pars hominis impii a Deo, et hæreditas verborum ejus a Domino.
Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“
