Job 18
1 Respondens autem Baldad Suhites, dixit:
І заговорив шух'янин Білда́д та й сказав:
2 Usque ad quem finem verba jactabitis? intelligite prius, et sic loquamur.
„Як довго ви бу́дете па́стками класти слова́? Розміркуйте, а по́тім собі погово́римо!
3 Quare reputati sumus ut jumenta, et sorduimus coram vobis?
Чому́ порахо́вані ми, як худоба? Чому в ваших оча́х ми безумні?
4 Qui perdis animam tuam in furore tuo, numquid propter te derelinquetur terra, et transferentur rupes de loco suo?
О ти, що розша́рпуєш душу свою в своїм гніві, — чи для те́бе земля опусті́є, а скеля осу́неться з місця свого́?
5 Nonne lux impii extinguetur, nec splendebit flamma ignis ejus?
Таж світи́льник безбожних пога́сне, і не буде світи́тися і́скра огню́ його:
6 Lux obtenebrescet in tabernaculo illius, et lucerna quæ super eum est extinguetur.
його світло стемні́є в наме́ті, і згасне на ньому світильник його,
7 Arctabuntur gressus virtutis ejus, et præcipitabit eum consilium suum.
стануть тісні́ кроки сили його́, і вдарить його власна рада!
8 Immisit enim in rete pedes suos, et in maculis ejus ambulat.
Бо він ки́нений в па́стку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:
9 Tenebitur planta illius laqueo, et exardescet contra eum sitis.
пастка схо́пить за сто́пу його́, змі́цниться сітка на ньому, —
10 Abscondita est in terra pedica ejus, et decipula illius super semitam.
на нього захо́ваний шнур на землі, а па́стка на нього — на сте́жці.
11 Undique terrebunt eum formidines, et involvent pedes ejus.
Страхіття жаха́ють його звідусі́ль, і женуться за ним по сліда́х.
12 Attenuetur fame robur ejus, et inedia invadat costas illius.
Його сила голодною буде, а нещастя при боці його пригото́влене.
13 Devoret pulchritudinem cutis ejus; consumat brachia illius primogenita mors.
Його шкіра пої́джена буде хворобою, поїсть члени його перворо́джений смерти.
14 Avellatur de tabernaculo suo fiducia ejus, et calcet super eum, quasi rex, interitus.
Віді́рвана буде безпе́ка його від наме́ту його, а Ти до царя жахів його приведе́ш...
15 Habitent in tabernaculo illius socii ejus qui non est; aspergatur in tabernaculo ejus sulphur.
Він перебуває в наметі своє́му, який не його, на мешка́ння його буде ки́нена сірка.
16 Deorsum radices ejus siccentur: sursum autem atteratur messis ejus.
Здо́лу посо́хнуть коріння його, а згори́ — його ві́ття зів'я́не.
17 Memoria illius pereat de terra, et non celebretur nomen ejus in plateis.
Його пам'ять загине з землі, а на вулиці йме́ння не буде йому.
18 Expellet eum de luce in tenebras, et de orbe transferet eum.
Зажену́ть його з світла до те́мряви, і ввесь світ проганяє його.
19 Non erit semen ejus, neque progenies in populo suo, nec ullæ reliquiæ in regionibus ejus.
У нього немає в наро́ді наща́дка, ні внука, і немає оста́нку в місцях його ме́шкання.
20 In die ejus stupebunt novissimi, et primos invadet horror.
На згадку про день його остовпіва́ли останні, за воло́сся ж хапа́лись давні́ші...
21 Hæc sunt ergo tabernacula iniqui, et iste locus ejus qui ignorat Deum.
Ось такі то мешка́ння неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!“
