Genesis 4
1 Adam vero cognovit uxorem suam Hevam, quæ concepit et peperit Cain, dicens: Possedi hominem per Deum.
І пізнав Адам Єву, жінку свою, і вона завагітніла, і породила Каїна, і сказала: „Набула чоловіка від Господа“.
2 Rursumque peperit fratrem ejus Abel. Fuit autem Abel pastor ovium, et Cain agricola.
А далі вона породила брата йому Авеля. І був Авель пастух отари, а Каїн був рільник.
3 Factum est autem post multos dies ut offerret Cain de fructibus terræ munera Domino.
І сталось по деякім часі, і приніс Каїн Богові жертву від плоду землі.
4 Abel quoque obtulit de primogenitis gregis sui, et de adipibus eorum: et respexit Dominus ad Abel, et ad munera ejus.
А Авель, — він також приніс від своїх перворідних з отари та від їхнього лою. І зглянувся Господь на Авеля й на жертву його,
5 Ad Cain vero, et ad munera illius non respexit: iratusque est Cain vehementer, et concidit vultus ejus.
а на Каїна й на жертву його не зглянувся. І сильно розгнівався Каїн, і обличчя його похилилось.
6 Dixitque Dominus ad eum: Quare iratus es? et cur concidit facies tua?
І сказав Господь Каїнові: „Чого ти розгнівався, і чого похилилось обличчя твоє?
7 nonne si bene egeris, recipies: sin autem male, statim in foribus peccatum aderit? sed sub te erit appetitus ejus, et tu dominaberis illius.
Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожада́ння, а ти мусиш над ним панувати“.
8 Dixitque Cain ad Abel fratrem suum: Egrediamur foras. Cumque essent in agro, consurrexit Cain adversus fratrem suum Abel, et interfecit eum.
І говорив Каїн до Авеля, брата свого. І сталось, як були вони в полі, повстав Каїн на Авеля, брата свого, — і вбив його.
9 Et ait Dominus ad Cain: Ubi est Abel frater tuus? Qui respondit: Nescio: num custos fratris mei sum ego?
І сказав Господь Каїнові: „Де Авель, твій брат?“А той відказав: „Не знаю. Чи я сторож брата свого́?“
10 Dixitque ad eum: Quid fecisti? vox sanguinis fratris tui clamat ad me de terra.
І сказав Господь: „Що́ ти зробив? Голос крови брата твого взиває до Мене з землі.
11 Nunc igitur maledictus eris super terram, quæ aperuit os suum, et suscepit sanguinem fratris tui de manu tua.
А тепер ти прокля́тий від землі, що розкрила уста свої, щоб прийняти кров твого брата з твоєї руки.
12 Cum operatus fueris eam, non dabit tibi fructus suos: vagus et profugus eris super terram.
Коли бу́деш ти порати землю, вона більше не дасть тобі сили своєї. Мандрівником та заволокою будеш ти на землі“.
13 Dixitque Cain ad Dominum: Major est iniquitas mea, quam ut veniam merear.
І сказав Каїн до Господа: „Більший мій гріх, аніж можна знести.
14 Ecce ejicis me hodie a facie terræ, et a facie tua abscondar, et ero vagus et profugus in terra: omnis igitur qui invenerit me, occidet me.
Ось Ти виганяєш сьогодні мене з цієї землі, і я буду ховатись від лиця Твого. І я стану мандрівником та заволокою на землі, і буде, — кожен, хто стріне мене, той уб'є мене“.
15 Dixitque ei Dominus: Nequaquam ita fiet: sed omnis qui occiderit Cain, septuplum punietur. Posuitque Dominus Cain signum, ut non interficeret eum omnis qui invenisset eum.
І промовив до нього Господь: „Через те кожен, хто вб'є Каїна, семикратно буде пімщений“. І вмістив Господь знака на Каїні, щоб не вбив його кожен, хто стріне його.
16 Egressusque Cain a facie Domini, habitavit profugus in terra ad orientalem plagam Eden.
І вийшов Каїн з-перед лиця Господнього, й осів у країні Нод, на схід від Едену.
17 Cognovit autem Cain uxorem suam, quæ concepit, et peperit Henoch: et ædificavit civitatem, vocavitque nomen ejus ex nomine filii sui, Henoch.
І Каїн пізнав свою жінку, і стала вона вагітна, і вродила Еноха. І збудував він місто, і назвав ім'я́ тому містові, як ім'я́ свого сина: Енох.
18 Porro Henoch genuit Irad, et Irad genuit Maviaël, et Maviaël genuit Mathusaël, et Mathusaël genuit Lamech.
І народився в Еноха Ірад, а Ірад породив Мегуяїла, а Мегуяїл породив Метушаїла, а Метушаїл породив Ламеха.
19 Qui accepit duas uxores, nomen uni Ada, et nomen alteri Sella.
І взяв собі Ламех дві жінки, — ім'я одній Ада, а ймення другій Цілла.
20 Genuitque Ada Jabel, qui fuit pater habitantium in tentoriis, atque pastorum.
І породила Ада Явала, — він був батьком тих, що сидять по наметах і мають череду.
21 Et nomen fratris ejus Jubal: ipse fuit pater canentium cithara et organo.
А ймення брата його Ювал, — він був батьком усім, хто держить у рука́х гусла й сопілку.
22 Sella quoque genuit Tubalcain, qui fuit malleator et faber in cuncta opera æris et ferri. Soror vero Tubalcain, Noëma.
А Цілла також породила Тувалкаїна, що кував всіляку мідь та залізо. А сестра Тувалкаїнова Ноема́.
23 Dixitque Lamech uxoribus suis Adæ et Sellæ: Audite vocem meam, uxores Lamech; auscultate sermonem meum: quoniam occidi virum in vulnus meum, et adolescentulum in livorem meum.
І промовив Ламех до жінок своїх: „Адо й Цілло, послухайте ви мого голосу, жони Ламехові, почуйте ви сло́ва мого! Бо якби я мужа забив за уразу свою, а дитину — за рану свою,
24 Septuplum ultio dabitur de Cain: de Lamech vero septuagies septies.
і як буде усемеро пімщений Каїн, то Ламех — у сімдесятеро й семеро!“
25 Cognovit quoque adhuc Adam uxorem suam: et peperit filium, vocavitque nomen ejus Seth, dicens: Posuit mihi Deus semen aliud pro Abel, quem occidit Cain.
І пізнав Адам ще свою жінку, — і сина вона породила. І назвала ймення йому: Сиф, бо „Бог дав мені інше насіння за Авеля, що забив його Каїн“.
26 Sed et Seth natus est filius, quem vocavit Enos: iste cœpit invocare nomen Domini.
А Сифові теж народився був син, і він назвав імення йому: Енош. Тоді зачали були призивати Ймення Господнє.
