< Exodus 7 >
1 Dixitque Dominus ad Moysen: Ecce constitui te Deum Pharaonis: et Aaron frater tuus erit propheta tuus.
І сказав Господь до Мойсея: „Диви́сь, — Я поставив тебе замість Бога для фараона, а твій брат Аарон буде пророк твій.
2 Tu loqueris ei omnia quæ mando tibi: et ille loquetur ad Pharaonem, ut dimittat filios Israël de terra sua.
Ти бу́деш говорити все, що Я накажу́ тобі, а брат твій Аарон буде говорити фараонові, — і нехай він відпустить Ізраїлевих синів з свого кра́ю.
3 Sed ego indurabo cor ejus, et multiplicabo signa et ostenta mea in terra Ægypti,
А Я вчиню́ запеклим фараонове серце, і помно́жу ознаки мої та чуда мої в єгипетськім кра́ї.
4 et non audiet vos: immittamque manum meam super Ægyptum, et educam exercitum et populum meum filios Israël de terra Ægypti per judicia maxima.
І не послухає вас фараон, а Я покладу́ Свою руку на Єгипет, і виведу війська Свої, наро́д Мій, синів Ізраїлевих, з єгипетського кра́ю великими при́судами.
5 Et scient Ægyptii quia ego sum Dominus qui extenderim manum meam super Ægyptum, et eduxerim filios Israël de medio eorum.
І пізнають эгиптяни, що Я Госпо́дь, коли простягну Свою ру́ку на Єгипет — і виведу від них Ізраїлевих синів“.
6 Fecit itaque Moyses et Aaron sicut præceperat Dominus: ita egerunt.
І вчинив Мойсей та Аарон, — як звелів їм Господь, так учинили вони.
7 Erat autem Moyses octoginta annorum, et Aaron octoginta trium, quando locuti sunt ad Pharaonem.
А Мойсей був віку восьмидесята літ, а Ааро́н восьмидесяти і трьох літ, коли вони говорили до фараона.
8 Dixitque Dominus ad Moysen et Aaron:
І промовив Господь до Мойсея й до Аарона, говорячи:
9 Cum dixerit vobis Pharao, Ostendite signa: dices ad Aaron: Tolle virgam tuam, et projice eam coram Pharaone, ac vertetur in colubrum.
„Коли бу́де до вас говорити фараон, кажучи: Покажіть своє чудо, то скажеш Ааронові: Візьми свою палицю, та й кинь перед лицем фараоновим, — нехай станеться вужем!
10 Ingressi itaque Moyses et Aaron ad Pharaonem, fecerunt sicut præceperat Dominus: tulitque Aaron virgam coram Pharaone et servis ejus, quæ versa est in colubrum.
І ввійшов Мойсей та Аарон до фараона, та й вчинили так, як наказав був Господь. І кинув Аарон палицю свою перед лицем фараона й перед його рабами, — і вона стала вужем!
11 Vocavit autem Pharao sapientes et maleficos: et fecerunt etiam ipsi per incantationes ægyptiacas et arcana quædam similiter.
І покликав фараон також мудреців та ворожбитів, — і вчинили так само й вони, чарівники́ єгипетські, своїми ча́рами.
12 Projeceruntque singuli virgas suas, quæ versæ sunt in dracones: sed devoravit virga Aaron virgas eorum.
І кинули кожен палицю свою, — і вони постава́ли вужа́ми. Та Ааронова па́лиця проковтнула палиці їхні.
13 Induratumque est cor Pharaonis, et non audivit eos, sicut præceperat Dominus.
Та затверділо фараонове серце, — і він не послухався їх, як говорив був Госпо́дь.
14 Dixit autem Dominus ad Moysen: Ingravatum est cor Pharaonis: non vult dimittere populum.
І сказав Господь до Мойсея: „Запекле фараонове серце, — він відмовив відпустити наро́д!
15 Vade ad eum mane, ecce egredietur ad aquas: et stabis in occursum ejus super ripam fluminis: et virgam quæ conversa est in draconem, tolles in manu tua.
Піди до фараона рано вранці. Ось він вийде до води, а ти стань навпро́ти нього на бе́резі Річки. А палицю, що була змінена на вужа, ві́зьмеш у свою ру́ку.
16 Dicesque ad eum: Dominus Deus Hebræorum misit me ad te, dicens: Dimitte populum meum ut sacrificet mihi in deserto: et usque ad præsens audire noluisti.
І скажеш йому: „Господь, Бог євреїв, послав мене до те́бе, кажучи: Відпусти Мій наро́д, і нехай вони служать Мені на пустині! Та не послухався ти дотепе́р“.
17 Hæc igitur dicit Dominus: In hoc scies quod sim Dominus: ecce percutiam virga, quæ in manu mea est, aquam fluminis, et vertetur in sanguinem.
Так сказав Господь: „По цьому пізнаєш, що Я Господь: Ось я вда́рю па́лицею, що в руці моїй, по воді, що в Річці, — і вона змі́ниться на кров!
18 Pisces quoque, qui sunt in fluvio, morientur, et computrescent aquæ, et affligentur Ægyptii bibentes aquam fluminis.
А риба, що в Річці, погине. І засмердиться Річка, і попому́чаться єги́птяни, щоб пити во́ду з Рі́чки!“
19 Dixit quoque Dominus ad Moysen: Dic ad Aaron: Tolle virgam tuam, et extende manum tuam super aquas Ægypti, et super fluvios eorum, et rivos ac paludes, et omnes lacus aquarum, ut vertantur in sanguinem: et sit cruor in omni terra Ægypti, tam in ligneis vasis quam in saxeis.
І сказав Господь до Мойсея: „Скажи Ааронові: Візьми свою па́лицю, і простягни́ свою руку над водою єги́птян, над їхніми річка́ми, над їхніми потоками, і над става́ми їхніми, і над кожним водозбором їхнім, — і вони стануть кров'ю. І буде кров по всій єгипетській землі, і в по́суді дерев'янім, і в каміннім.“
20 Feceruntque Moyses et Aaron sicut præceperat Dominus: et elevans virgam percussit aquam fluminis coram Pharaone et servis ejus: quæ versa est in sanguinem.
І Мойсей та Аарон зробили так, як наказав був Господь. І підняв він палицю, та й ударив во́ду, що в Річці, на очах фараона й на очах його рабів. І змінилася вся вода, що в Річці, на кров!
21 Et pisces, qui erant in flumine, mortui sunt: computruitque fluvius, et non poterant Ægyptii bibere aquam fluminis, et fuit sanguis in tota terra Ægypti.
А риби, що в Річці, погинули. І засмерділася Рі́чка, і не могли єги́птяни пити воду з Річки. І була кров у всім єгипетськім кра́ї.
22 Feceruntque similiter malefici Ægyptiorum incantationibus suis: et induratum est cor Pharaonis, nec audivit eos, sicut præceperat Dominus.
І так само зробили єгипетські чарівники́ своїми ча́рами. І стало запеклим фараонове серце, — і він не послухався їх, як говорив був Господь.
23 Avertitque se, et ingressus est domum suam, nec apposuit cor etiam hac vice.
І повернувся фараон, і ввійшов до до́му свого́, і не приклав він свого серця також до цього.
24 Foderunt autem omnes Ægyptii per circuitum fluminis aquam ut biberent: non enim poterant bibere de aqua fluminis.
І всі єги́птяни копа́ли біля річки, щоб дістати води до пиття́, бо не могли пити води з річки.
25 Impletique sunt septem dies, postquam percussit Dominus fluvium.
І минуло сім день по то́му, як Господь ударив річку.