Corinthios I 12
1 De spiritualibus autem, nolo vos ignorare fratres.
А щодо духовних да́рів, то не хо́чу я, браття, щоб не відали ви.
2 Scitis quoniam cum gentes essetis, ad simulacra muta prout ducebamini euntes.
Знаєте, що коли ви поганами були́, то ходили до німих ідолів, ніби воджено вас.
3 Ideo notum vobis facio, quod nemo in Spiritu Dei loquens, dicit anathema Jesu. Et nemo potest dicere, Dominus Jesus, nisi in Spiritu Sancto.
Тому́ то кажу́ вам, що ніхто, хто говорить Духом Божим, не скаже: „Нехай ана́тема буде на Ісуса“, і не може сказати ніхто: „Ісус — то Госпо́дь“, як тільки Духом Святим.
4 Divisiones vero gratiarum sunt, idem autem Spiritus:
Є різниця між да́рами ми́лости, Дух же той Самий.
5 et divisiones ministrationum sunt, idem autem Dominus:
Є й різниця між служі́ннями, та Господь той же Самий.
6 et divisiones operationum sunt, idem vero Deus qui operatur omnia in omnibus.
Є різниця й між ді́ями, але Бог той же Самий, що в усіх робить усе.
7 Unicuique autem datur manifestatio Spiritus ad utilitatem.
І кожному дається ви́явлення Духа на ко́ристь.
8 Alii quidem per Spiritum datur sermo sapientiæ: alii autem sermo scientiæ secundum eumdem Spiritum:
Одно́му бо Духом дається слово мудрости, а дру́гому слово знання́ тим же Духом,
9 alteri fides in eodem Spiritu: alii gratia sanitatum in uno Spiritu:
а іншому віра тим же Духом, а іншому да́ри вздоро́влення тим же Духом,
10 alii operatio virtutum, alii prophetia, alii discretio spirituum, alii genera linguarum, alii interpretatio sermonum.
а іншому ро́блення чуд, а іншому пророкува́ння, а іншому розпізнава́ння ду́хів, а тому різні мови, а іншому вия́снення мов.
11 Hæc autem omnia operatur unus atque idem Spiritus, dividens singulis prout vult.
А все оце чинить один і той Самий Дух, уділя́ючи кожному осібно, як Він хоче.
12 Sicut enim corpus unum est, et membra habet multa, omnia autem membra corporis cum sint multa, unum tamen corpus sunt: ita et Christus.
Бо як тіло одне, але має членів багато, усі ж чле́ни ті́ла, хоч їх багато, то тіло одне, — так і Христос.
13 Etenim in uno Spiritu omnes nos in unum corpus baptizati sumus, sive Judæi, sive gentiles, sive servi, sive liberi: et omnes in uno Spiritu potati sumus.
Бо ми всі одним Духом охрищені в тіло одне, — чи то юдеї, чи ге́ллени, чи раби, чи то вільні, — і всі ми напо́єні Духом одним.
14 Nam et corpus non est unum membrum, sed multa.
Бо тіло не є один член, а багато.
15 Si dixerit pes: Quoniam non sum manus, non sum de corpore: num ideo non est de corpore?
Коли скаже нога, що я не від тіла, бо я не рука, — то хіба через це не від тіла вона?
16 Et si dixerit auris: Quoniam non sum oculus, non sum de corpore: num ideo est de corpore?
І коли скаже вухо, що я не від тіла, бо я не око, — то хіба через це не від тіла воно?
17 Si totum corpus oculus: ubi auditus? Si totum auditus: ubi odoratus?
Коли б оком було ці́ле тіло, то де був би слух? А коли б усе слух, то де був би нюх?
18 Nunc autem posuit Deus membra, unumquodque eorum in corpore sicut voluit.
Та нині Бог розкла́в чле́ни в тілі, кожного з них, як хотів.
19 Quod si essent omnia unum membrum, ubi corpus?
Якби всі одним чле́ном були́, — то де тіло було б?
20 Nunc autem multa quidem membra, unum autem corpus.
Отож, тепер чле́нів багато, — та тіло одне.
21 Non potest autem oculus dicere manui: Opera tua non indigeo: aut iterum caput pedibus: Non estis mihi necessarii.
Бо око не може сказати руці: „Ти мені непотрібна“; або голова знов нога́м: „Ви мені непотрібні“.
22 Sed multo magis quæ videntur membra corporis infirmiora esse, necessariora sunt:
Але чле́ни тіла, що здаються слабіші, значно більше потрібні.
23 et quæ putamus ignobiliora membra esse corporis, his honorem abundantiorem circumdamus: et quæ inhonesta sunt nostra, abundantiorem honestatem habent.
А тим, що вважаємо їх за зовсім нешановані в тілі, таким честь найбільшу приносимо, і бридкі наші члени отримують пристойність найбільшу,
24 Honesta autem nostra nullius egent: sed Deus temperavit corpus, ei cui deerat, abundantiorem tribuendo honorem,
а нашим пристойним того не — потрібно. Та Бог змішав тіло, і честь більшу дав нижчому членові,
25 ut non sit schisma in corpore, sed idipsum pro invicem sollicita sint membra.
щоб поді́лення в тілі не було́, а щоб чле́ни одна́ково дбали один про о́дного.
26 Et si quid patitur unum membrum, compatiuntur omnia membra: sive gloriatur unum membrum, congaudent omnia membra.
І коли те́рпить один член, то всі чле́ни з ним те́рплять; і коли один член пошано́ваний, то всі члени з ним тішаться.
27 Vos autem estis corpus Christi, et membra de membro.
І ви — тіло Христове, а зосібна — ви чле́ни!
28 Et quosdam quidem posuit Deus in ecclesia primum apostolos, secundo prophetas, exinde doctores, deinde virtutes, exinde gratias curationum, opitulationes, gubernationes, genera linguarum, interpretationes sermonum.
А інших поставив Бог у Церкві поперше — апо́столами, подруге — проро́ками, потрете — учителя́ми, потім дав сили, також да́ри вздоро́влення, допомо́ги, управлі́ння, різні мови.
29 Numquid omnes apostoli? numquid omnes prophetæ? numquid omnes doctores?
Чи ж усі апо́столи? Чи ж усі пророки? Чи ж усі вчителі? Чи ж усі сили чудодійні?
30 numquid omnes virtutes? numquid omnes gratiam habent curationum? numquid omnes linguis loquuntur? numquid omnes interpretantur?
Чи ж усі мають да́ри вздоро́влення? Чи ж мовами всі розмовляють? Чи ж усі виясня́ють?
31 Æmulamini autem charismata meliora. Et adhuc excellentiorem viam vobis demonstro.
Тож дбайте ре́вно про ліпші да́ри́, а я вам покажу́ путь іще кращу!
