Romanos 9
1 Veritatem dico in Christo, non mentior: testimonium mihi perhibente conscientia mea in Spiritu Sancto:
Правду кажу в Христї, не обманюю, як сьвідкуе менї (й) совість моя Духом сьвятим,
2 quoniam tristitia mihi magna est, et continuus dolor cordi meo.
що великий мені смуток, і без устання болесть серцю моєму.
3 Optabam enim ego ipse anathema esse a Christo pro fratribus meis, qui sunt cognati mei secundum carnem,
Бо я сам бажав би бути відлученим від Христа за братів моїх, рідних мені по тїлу;
4 qui sunt Israelitæ, quorum adoptio est filiorum, et gloria, et testamentum, et legislatio, et obsequium, et promissa:
вони ж Ізраїльтяне, їх усиновленнє, і слава, й завіти, й даваннє закону, й судженнє, і обітування;
5 quorum patres, et ex quibus est Christus secundum carnem, qui est super omnia Deus benedictus in sæcula. Amen. (aiōn g165)
їх і отці, з них і Христос по тїлу, що над усїм Бог, благословенний по віки. Амінь. (aiōn g165)
6 Non autem quod exciderit verbum Dei. Non enim omnes qui ex Israel sunt, ii sunt Israelitæ:
Не те ж воно, наче б слово Боже не сповнилось; бо не всі ті, що від Ізраїля, сї Ізраїльтяне,
7 neque qui semen sunt Abrahæ, omnes filii: sed in Isaac vocabitur tibi semen:
анї всі дїти, тим що вони насіннє Авраамове; нї, в Ісаакові (рече) назветь ся тобі насіннє.
8 id est, non qui filii carnis, hi filii Dei: sed qui filii sunt promissionis, æstimantur in semine.
Се єсть: не дїти тїлесні, се дїти Божі, а дїти обітування полічені в насіннє.
9 Promissionis enim verbum hoc est: Secundum hoc tempus veniam: et erit Saræ filius.
Слово бо обітування таке! Пори сієї прийду, і буде Сарі син.
10 Non solum autem illa: sed et Rebecca ex uno concubitu habens, Isaac patris nostri.
Не тільки ж (се); а й Ревека, що почала за одним разом од Ісаака, отця нашого;
11 Cum enim nondum nati fuissent, aut aliquid boni egissent, aut mali, (ut secundum electionem propositum Dei maneret)
ще бо не родились, анї зробили нічого доброго або лихого (щоб постанова Божа у вибранню пробувала, не по дїлам, а від Того, хто кличе).
12 non ex operibus, sed ex vocante dictum est ei: Quia maior serviet minori,
сказано їй, що більший служити ме меншому,
13 sicut scriptum est: Iacob dilexi, Esau autem odio habui.
яко ж писано: Якова злюбив я, а Ісава зненавидів.
14 Quid ergo dicemus? Numquid iniquitas apud Deum? Absit.
Що ж скажемо? чи вже ж несправедливість у Бога? Нехай не буде.
15 Moysi enim dicit: Miserebor cuius misereor: et misericordiam præstabo cuius miserebor.
Глаголе бо Мойсейові: Помилую, кого помилую, і змилосерджусь, над ким змилосерджусь.
16 Igitur non volentis, neque currentis, sed miserentis est Dei.
Тим же воно нї від того, хто хоче, нї від того, хто біжить, а від милуючого Бога.
17 Dicit enim Scriptura Pharaoni: Quia in hoc ipsum excitavi te, ut ostendam in te virtutem meam: et ut annuncietur nomen meum in universa terra.
Глаголе бо писаннє й Фараонові: Що на се іменно підняв я тебе, щоб показати на тобі силу мою, і щоб звістилось імя мов по всій землі.
18 Ergo cuius vult miseretur, et quem vult indurat.
Тим ж то, кого хоче, милує, а кого хоче, ожорсточує (окаменює).
19 Dicis itaque mihi: Quid adhuc queritur? Voluntati enim eius quis resistit?
Скажеш же мені: Чого ж іще й винуватить? хто встояв проти волї Його?
20 O homo, tu quis es, qui respondeas Deo? Numquid dicit figmentum ei, qui se finxit: Quid me fecisti sic?
Хто ж се ти, чоловіче, що змагаєш ся з Богом? Хиба скаже зроблене тому, хто зробив його: Нащо вробив єси мене так?
21 An non habet potestatem figulus luti ex eadem massa facere aliud quidem vas in honorem, aliud vero in contumeliam?
Або не має впасти ганчар над глиною, щоб з того самого місива зробити одну посудину на честь, а другу на нечесть?
22 Quod si Deus volens ostendere iram, et notum facere potentiam suam, sustinuit in multa patientia vasa iræ, apta in interitum,
Коли ж, хотячи Бог показати гнїв свій, і явити силу свою, щадив у великому довготерпінню посуди гнїва, наготовлені на погибель,
23 ut ostenderet divitias gloriæ suæ in vasa misericordiæ, quæ præparavit in gloriam.
і щоб явити богацтво слави своєї на посудах милости, котрих наперед наготовив на славу,
24 Quos et vocavit nos non solum ex Iudæis, sed etiam in Gentibus,
як і над нами, котрих покликав не тільки з Жидів, та й з поган?
25 sicut in Osee dicit: Vocabo non plebem meam, plebem meam: et non dilectam, dilectam: et non misericordiam consecutam, misericordiam consecutam.
Як і в Осії глаголе: Назву немоїх людей людьми моїми, і неполюблену полюбленою.
26 Et erit: in loco, ubi dictum est eis: Non plebs mea vos: ibi vocabuntur filii Dei vivi.
І буде на місцї, де сказано їм: не мій ви народ, там назвуть ся синами Бога живого.
27 Isaias autem clamat pro Israel: Si fuerit numerus filiorum Israel tamquam arena maris, reliquiæ salvæ fient.
Ісаія ж покликує про Ізраїля: Хочби було число синів Ізраїлевих як пісок морський, останок (тільки) спасеть ся:
28 Verbum enim consummans, et abbrevians in æquitate: quia verbum breviatum faciet Dominus super terram:
скінчивши бо слово, поскорить ся в правдї; бо скоро слово зробить Господь на землі.
29 et sicut prædixit Isaias: Nisi Dominus Sabaoth reliquisset nobis semen, sicut Sodoma facti essemus, et sicut Gomorrha similes fuissemus.
І яко ж прорік Ісаія: Коли б Господь Саваот не зоставив нам насїння, були б ми, як Содома, й уподобились би Гоморі.
30 Quid ergo dicemus? Quod gentes, quæ non sectabantur iustitiam, apprehenderunt iustitiam: iustitiam autem, quæ ex fide est.
Що ж скажемо? Що погане, котрі не вганяли за праведностю, настигли праведність, праведність, що од віри;
31 Israel vero sectando legem iustitiæ, in legem iustitiæ non pervenit.
Ізраїль же, вганяючи за праведностю, не настиг закону праведности.
32 Quare? Quia non ex fide, sed quasi ex operibus: offenderunt enim in lapidem offensionis,
Чому? Тому, що (шукали праведности) не од віри, а якби од учинків закону; спіткнулись бо на камінь спотикання.
33 sicut scriptum est: Ecce pono in Sion lapidem offensionis, et petram scandali: et omnis, qui credit in eum, non confundetur.
Яко ж писано: Ось кладу в Сіонї камінь спотикання і камень поблазнї, а всякий, хто вірув в Него, не осоромить ся.
