Psalmorum 89
1 Intellectus Ethan Ezrahitæ. Misericordias Domini in æternum cantabo. In generationem et generationem annunciabo veritatem tuam in ore meo.
Роздуми Етана-езрахітянина. Про милість Господа повіки співатиму, з роду в рід звіщатиму Його вірність.
2 Quoniam dixisti: In æternum misericordia ædificabitur in cælis: præparabitur veritas tua in eis.
Кажу-бо я: навіки поставлена милість, на небесах утверджена Твоя вірність.
3 Disposui testamentum electis meis, iuravi David servo meo:
«Уклав Я Завіт Свій з обраним Моїм, поклявся Я Давидові, рабу Своєму:
4 usque in æternum præparabo semen tuum. Et ædificabo in generationem, et generationem sedem tuam.
навіки утверджу насіння Твоє, із роду в рід [непохитно] поставлю престол твій». (Села)
5 Confitebuntur cæli mirabilia tua Domine: etenim veritatem tuam in Ecclesia sanctorum.
І небеса прославлять чудеса Твої, Господи, Твою вірність – на зібранні святих.
6 Quoniam quis in nubibus æquabitur Domino: similis erit Deo in filiis Dei?
Бо хто на хмарах може стати в один ряд із Господом? Хто серед синів Божих міг би бути подібним до Господа?
7 Deus, qui glorificatur in consilio sanctorum: magnus et terribilis super omnes qui in circuitu eius sunt.
Бог трепетно вшанований на великій раді святих і грізний серед усіх, хто Його оточує.
8 Domine Deus virtutum quis similis tibi? potens es Domine, et veritas tua in circuitu tuo.
Господи, Боже Воїнств, хто такий могутній, як Ти? Вірність Твоя – навколо Тебе.
9 Tu dominaris potestati maris: motum autem fluctuum eius tu mitigas.
Ти пануєш над розбурханим морем; коли здіймаються хвилі його, Ти втихомирюєш їх.
10 Tu humiliasti sicut vulneratum, superbum: in brachio virtutis tuæ dispersisti inimicos tuos.
Ти вразив Раава, немов убитого в бою; Своїм раменом міцним Ти розсіяв ворогів Своїх.
11 Tui sunt cæli, et tua est terra, orbem terræ et plenitudinem eius tu fundasti:
Твої небеса і земля Твоя; Ти заснував всесвіт і все, що наповнює його.
12 Aquilonem, et mare tu creasti. Thabor et Hermon in nomine tuo exultabunt:
Ти створив північ і південь; гори Тавор і Хермон веселяться іменем Твоїм.
13 tuum brachium cum potentia. Firmetur manus tua, et exaltetur dextera tua:
Рамено Твоє могутнє, рука Твоя міцна, піднесена правиця Твоя.
14 iustitia et iudicium præparatio sedis tuæ. Misericordia et veritas præcedent faciem tuam.
Правда й справедливість – основа Твого престолу, милість та істина йдуть перед Твоїм обличчям.
15 Beatus populus, qui scit iubilationem. Domine, in lumine vultus tui ambulabunt,
Блаженний народ, що знає звук сурми – у світлі Твого обличчя, Господи, вони ходять.
16 et in nomine tuo exultabunt tota die: et in iustitia tua exaltabuntur.
Іменем Твоїм веселяться цілий день і праведністю Твоєю підносяться.
17 Quoniam gloria virtutis eorum tu es: et in beneplacito tuo exaltabitur cornu nostrum.
Бо окраса їхньої міці – Ти, і завдяки прихильності Твоїй наш ріг піднесеться.
18 Quia Domini est assumptio nostra: et sancti Israel regis nostri.
Адже від Господа – щит наш, і від Святого Ізраїлевого – цар наш.
19 Tunc locutus es in visione sanctis tuis, et dixisti: Posui adiutorium in potente: et exaltavi electum de plebe mea.
Колись промовляв Ти у видінні вірним Своїм, кажучи: «Я подав допомогу воїну, підніс обраного з народу.
20 Inveni David servum meum: oleo sancto meo unxi eum.
Я знайшов Давида, раба Мого, олією святою помазав його.
21 Manus enim mea auxiliabitur ei: et brachium meum confortabit eum.
Рука Моя підтримає його, рамено Моє зміцнить його.
22 Nihil proficiet inimicus in eo, et filius iniquitatis non apponet nocere ei.
Не здолає його ворог, і син беззаконня не буде його гнітити.
23 Et concidam a facie ipsius inimicos eius: et odientes eum in fugam convertam.
Пошматую перед ним усіх ворогів його й розіб’ю ненависників його.
24 Et veritas mea, et misericordia mea cum ipso: et in nomine meo exaltabitur cornu eius.
Вірність і милість Моя з ним, і в ім’я Моє піднесеться ріг його.
25 Et ponam in mari manum eius: et in fluminibus dexteram eius.
Покладу його руку на море, а його правицю – на ріки.
26 Ipse invocabit me: Pater meus es tu: Deus meus, et susceptor salutis meæ:
Він буде кликати Мене: „Ти – мій Батько, мій Бог і скеля мого спасіння!“
27 Et ego primogenitum ponam illum, excelsum præ regibus terræ.
Я зроблю його первістком, вищим від усіх царів землі.
28 In æternum servabo illi misericordiam meam: et testamentum meum fidele ipsi.
Повіки берегтиму милість Мою до нього, і Завіт Мій з ним буде непорушним.
29 Et ponam in sæculum sæculi semen eius: et thronum eius sicut dies cæli.
Продовжу насіння його навіки, і престол його – як дні неба.
30 Si autem dereliquerint filii eius legem meam: et in iudiciis meis non ambulaverint:
Якщо ж залишать нащадки його Закон Мій і не будуть ходити за Моїми законами правосуддя,
31 Si iustitias meas profanaverint: et mandata mea non custodierint:
якщо статутами Моїми знехтують і заповідей Моїх дотримуватися не будуть,
32 Visitabo in virga iniquitates eorum: et in verberibus peccata eorum.
то Я жезлом покараю беззаконня їхні й ударами – їхні гріхи.
33 Misericordiam autem meam non dispergam ab eo: neque nocebo in veritate mea:
Але милості Моєї не відійму від нього й не зраджу вірності Моєї.
34 Neque profanabo testamentum meum: et quæ procedunt de labiis meis non faciam irrita.
Не збезчещу Завіт Мій і того, що вийшло із вуст Моїх, не зміню.
35 Semel iuravi in sancto meo, si David mentiar:
Одного разу заприсягнув Я святістю Моєю, як же [тепер] скажу Я неправду Давидові?
36 semen eius in æternum manebit. Et thronus eius sicut Sol in conspectu meo,
Насіння його повік перебуватиме, і престол його, як сонце, переді Мною,
37 et sicut Luna perfecta in æternum: et testis in cælo fidelis.
як той місяць – свідок вірний на хмарах – навіки утверджений». (Села)
38 Tu vero repulisti et despexisti: distulisti Christum tuum.
Але Ти знехтував, відкинув, розгнівався на Свого помазанця.
39 Evertisti testamentum servi tui: profanasti in terra Sanctuarium eius.
Ти зневажив Завіт із рабом Своїм, кинув на землю вінець його.
40 Destruxisti omnes sepes eius: posuisti firmamentum eius formidinem.
Ти зруйнував усі огорожі його, перетворив фортеці його на руїну.
41 Diripuerunt eum omnes transeuntes viam: factus est opprobrium vicinis suis.
Грабують його всі, хто проходить дорогою; він став ганьбою для сусідів своїх.
42 Exaltasti dexteram deprimentium eum: lætificasti omnes inimicos eius.
Ти підніс правицю супротивників його, порадував усіх його ворогів.
43 Avertisti adiutorium gladii eius: et non es auxiliatus ei in bello.
Ти повернув назад вістря його меча й не підтримав його на війні.
44 Destruxisti eum ab emundatione: et sedem eius in terram collisisti.
Ти поклав край його величі й престол його кинув на землю.
45 Minorasti dies temporis eius: perfudisti eum confusione.
Ти скоротив дні юності його, вкрив його соромом. (Села)
46 Usquequo Domine avertis in finem: exardescet sicut ignis ira tua?
Доки, Господи, ховатися будеш? Чи назавжди? [Доки] палатиме, як вогонь, гнів Твій?
47 Memorare quæ mea substantia: numquid enim vane constituisti omnes filios hominum?
Згадай, яке швидкоплинне життя моє! Для якого марного [життя] Ти створив усіх синів людських!
Чи може хто жити й не побачити смерті? Чи може хто врятувати душу свою від царства мертвих? (Села) (Sheol h7585)
49 Ubi sunt misericordiæ tuæ antiquæ Domine, sicut iurasti David in veritate tua?
Де ж милість Твоя, яку раніше Ти з’являв, Володарю, про яку присягався Давидові вірністю Своєю?
50 Memor esto Domine opprobrii servorum tuorum (quod continui in sinu meo) multarum gentium.
Згадай, Володарю, ганьбу рабів Твоїх, яку я терплю в нутрі моєму від численних народів,
51 Quod exprobraverunt inimici tui Domine, quod exprobraverunt commutationem Christi tui.
як безчестять вороги Твої, Господи, як неславлять сліди помазанця Твого.
52 Benedictus Dominus in æternum: fiat, fiat.
Благословенний Господь повіки!
