Psalmorum 81
1 In finem, Pro torcularibus, Psalmus ipsi Asaph. Exultate Deo adiutori nostro: iubilate Deo Iacob.
Для дириґента хору. На ґітійськім знарядді. Аса́фів. Співайте Богові, нашій тверди́ні, покли́куйте Богові Якова,
2 Sumite psalmum, et date tympanum: psalterium iucundum cum cithara.
заспівайте пісню, і заграйте на бу́бні, на ци́трі приємній із гу́слами,
3 Buccinate in Neomenia tuba, in insigni die solemnitatis vestræ:
засурмі́ть у сурму́ в новомі́сяччя, на по́вні в день нашого свята,
4 Quia præceptum in Israel est: et iudicium Deo Iacob.
бо це право Ізраїлеві, Зако́н Бога Якова!
5 Testimonium in Ioseph posuit illud, cum exiret de Terra Ægypti: linguam, quam non noverat, audivit.
На сві́дчення в Йо́сипі Він учинив його, як пішов був на землю єгипетську. Почув був там мову, якої не знав:
6 Divertit ab oneribus dorsum eius: manus eius in cophino servierunt.
„Раме́на його Я звільнив з тягару́, від коша́ його ру́ки звільнились.
7 In tribulatione invocasti me, et liberavi te: exaudivi te in abscondito tempestatis: probavi te apud aquam contradictionis.
Ти був кликав у недолі, — й я ви́дер тебе, Я відповідаю тобі в укритті громові́м, Я ви́пробував був тебе над водою Мери́ви. (Се́ла)
8 Audi populus meus, et contestabor te: Israel si audieris me,
Слухай же ти, Мій наро́де, і хай Я засві́дчу тобі, о Ізраїлю, — коли б ти послухав Мене:
9 non erit in te deus recens, neque adorabis deum alienum.
нехай бога чужого у тебе не буде, і не кланяйся богу сторонньому!
10 Ego enim sum Dominus Deus tuus, qui eduxi te de terra Ægypti: dilata os tuum, et implebo illud.
Я — Господь, Бог твій, що з кра́ю єгипетського тебе вивів, відчини свої уста — і Я їх напо́вню!
11 Et non audivit populus meus vocem meam: et Israel non intendit mihi.
Але́ Мій народ не послухався був Мого голосу, не згодився зо Мною Ізра́їль, —
12 Et dimisi eos secundum desideria cordis eorum, ibunt in adinventionibus suis.
і Я їх пустив ради впе́ртости їхнього серця, — нехай вони йдуть за своїми пора́дами!
13 Si populus meus audisset me: Israel si in viis meis ambulasset:
Коли б Мій наро́д був послухав Мене, коли б був Ізраїль ходив по доро́гах Моїх,
14 Pro nihilo forsitan inimicos eorum humiliassem: et super tribulantes eos misissem manum meam.
ще мало — і Я похили́в би був їхніх ворогів, і руку Свою поверну́в би був Я на проти́вників їхніх!
15 Inimici Domini mentiti sunt ei: et erit tempus eorum in sæcula.
Ненави́сники Господа йому б покори́лись, — і був би навіки їхній час,
16 Et cibavit eos ex adipe frumenti: et de petra, melle saturavit eos.
і Я жи́ром пшениці його годува́в би, і медом із скелі тебе б насища́в!“
