Psalmorum 7
1 Psalmus David, quem cantavit Domino pro verbis Chusi filii Iemini. Domine Deus meus in te speravi: salvum me fac ex omnibus persequentibus me, et libera me.
Жало́бна пісня Давидова, яку він співав Господе́ві в справі веніями́нівця Ку́ша. Господи, Боже мій, — я до Тебе вдаю́ся: спаси Ти мене від усіх моїх напасникі́в, і визволь мене,
2 Nequando rapiat ut leo animam meam, dum non est qui redimat, neque qui salvum faciat.
щоб ворог моєї душі не розша́рпав, як лев, що кості ламає, й ніхто не рятує!
3 Domine Deus meus si feci istud, si est iniquitas in manibus meis:
Господи, Боже мій, коли я таке учинив, коли є беззаконня в доло́нях моїх,
4 Si reddidi retribuentibus mihi mala, decidam merito ab inimicis meis inanis.
коли я доброчи́нцеві злом відплатив, і без причини ограбува́в свого противника, —
5 Persequatur inimicus animam meam, et comprehendat, et conculcet in terra vitam meam, et gloriam meam in pulverem deducat.
во́рог нехай переслідує душу мою, і нехай дожене́, і нехай до землі він потопче життя моє, — і хай мою славу обе́рне на порох! (Се́ла)
6 Exurge Domine in ira tua: et exaltare in finibus inimicorum meorum. Et exurge Domine Deus meus in præcepto quod mandasti:
Устань же, о Господи, в гніві Своїм, понеси́ся на лютість моїх ворогів, і до мене скеру́й постанову Свою, яку Ти заповів!
7 et synagoga populorum circumdabit te. Et propter hanc in altum regredere:
І громада народів ото́чить Тебе, і над нею верни́ся на висоту́!
8 Dominus iudicat populos. Iudica me Domine secundum iustitiam meam, et secundum innocentiam meam super me.
Господь судить людей, — суди ж мене, Господи, за моєю правото́ю й за моєю неви́нністю.
9 Consumetur nequitia peccatorum, et diriges iustum, scrutans corda et renes Deus.
Нехай зло́ба безбожних скінчи́ться, а Ти зміцни праведного, бо виві́дуєш Ти серця й нирки, о праведний Боже!
10 Iustum adiutorium meum a Domino, qui salvos facit rectos corde.
Щит мій у Бозі, Який чистих серцем спасає.
11 Deus iudex iustus, fortis, et patiens: numquid irascitur per singulos dies?
Бог Суддя справедливий, і щоденно на злого Бог гнівається,
12 Nisi conversi fueritis, gladium suum vibrabit: arcum suum tetendit, et paravit illum.
коли хто не наве́рнеться, — буде гострити меча Свого Він, Свого лука натя́гне й наста́вить його,
13 Et in eo paravit vasa mortis, sagittas suas ardentibus effecit.
і йому пригото́вив смертельні знаря́ддя, — Він зробить огнистими стріли Свої.
14 Ecce parturiit iniustitiam: concepit dolorem, et peperit iniquitatem.
Ото, беззако́ння зачне нечестивий, і завагітні́є безправ'ям, — і породить неправду.
15 Lacum aperuit, et effodit eum: et incidit in foveam, quam fecit.
Він рова копав, і його викопав, і впав сам до ями, яку пригото́вив, —
16 Convertetur dolor eius in caput eius: et in verticem ipsius iniquitas eius descendet.
обе́рнеться зло його на його голову, і на ма́ківку зі́йде його беззако́ння!
17 Confitebor Domino secundum iustitiam eius: et psallam nomini Domini altissimi.
Я ж Господа буду хвали́ти за Його правдою, і буду ви́співувати Ймення Всеви́шнього Господа!
