< Psalmorum 64 >
1 In finem, Psalmus David. Exaudi Deus orationem meam cum deprecor: a timore inimici eripe animam meam.
Керівнику хору. Псалом Давидів. Боже, почуй мій голос, коли я скаржуся; убережи мою душу від погроз ворога.
2 Protexisti me a conventu malignantium: a multitudine operantium iniquitatem.
Сховай мене від таємних задумів злочинців, від збурення тих, хто чинить беззаконня.
3 Quia exacuerunt ut gladium linguas suas: intenderunt arcum rem amaram,
Вони нагострили язики свої, немов мечі, націлили свої стріли – гіркі слова,
4 ut sagittent in occultis immaculatum.
щоб стріляти зі своїх засідок у невинного. Вони стріляють зненацька й не бояться.
5 Subito sagittabunt eum, et non timebunt: firmaverunt sibi sermonem nequam. Narraverunt ut absconderent laqueos: dixerunt: Quis videbit eos?
Підбадьорюють себе у справі лихій, радяться, як таємно розставити тенета, і кажуть: «Хто їх побачить?»
6 Scrutati sunt iniquitates: defecerunt scrutantes scrutinio. Accedet homo ad cor altum:
Ретельно обдумують свої [майбутні] беззаконня: «Ми склали змову досконало!» Справді, глибока внутрішність людини та її серце!
7 et exaltabitur Deus. Sagittæ parvulorum factæ sunt plagæ eorum:
Але Бог випустить у них стрілу зненацька – вони будуть уражені.
8 et infirmatæ sunt contra eos linguæ eorum. Conturbati sunt omnes qui videbant eos:
Він зробить так, що вони спіткнуться через язик свій [і впадуть]; відсахнуться від них усі, хто їх побачить.
9 et timuit omnis homo. Et annunciaverunt opera Dei: et facta eius intellexerunt.
Тоді страх охопить усіх людей, і будуть сповіщати про діяння Бога й про справи Його роздумувати.
10 Lætabitur iustus in Domino, et sperabit in eo, et laudabuntur omnes recti corde.
Нехай праведник радіє в Господі й покладає на Нього надію. Тоді прославлені будуть усі щирі серцем.