Psalmorum 63
1 Psalmus David, Cum esset in deserto Idumææ. Deus, Deus meus, ad te de luce vigilo. Sitivit in te anima mea, quam multipliciter tibi caro mea.
Псалом Давидів, коли він був у пустелі Юдейській. Боже, Ти – мій Бог, Тебе я пристрасно шукаю. Душа моя спрагла Тебе, тіло моє тужить за Тобою у землі висохлій і виснаженій, де немає води.
2 In terra deserta, et invia, et inaquosa: sic in sancto apparui tibi, ut viderem virtutem tuam, et gloriam tuam.
Так я споглядав Тебе у святилищі, щоб побачити могутність Твою і славу.
3 Quoniam melior est misericordia tua super vitas: labia mea laudabunt te.
Бо милість Твоя краща від [самого] життя, [тому] вуста мої хвалитимуть Тебе.
4 Sic benedicam te in vita mea: et in nomine tuo levabo manus meas.
Я благословлятиму Тебе, поки житиму, в ім’я Твоє піднесу мої руки.
5 Sicut adipe et pinguedine repleatur anima mea: et labiis exultationis laudabit os meum.
Неначе лоєм і олією, насичується душа моя, і вуста мої радісно прославляють Тебе,
6 Si memor fui tui super stratum meum, in matutinis meditabor in te:
коли я згадую Тебе на моєму ложі, у нічні години роздумую про Тебе.
7 quia fuisti adiutor meus. Et in velamento alarum tuarum exultabo,
Бо Ти був мені допомогою, і в тіні Твоїх крил я радітиму.
8 adhæsit anima mea post te: me suscepit dextera tua.
Прилинула до Тебе душа моя, правиця ж Твоя підтримує мене.
9 Ipsi vero in vanum quæsierunt animam meam, introibunt in inferiora terræ:
А ті, хто прагне загибелі для душі моєї, нехай зійдуть у глибини землі.
10 tradentur in manus gladii, partes vulpium erunt.
Нехай віддані мечу, вони стануть здобиччю лисиць.
11 Rex vero lætabitur in Deo, laudabuntur omnes qui iurant in eo: quia obstructum est os loquentium iniqua.
Цар же нехай радіє Богом, нехай прославляють Його всі, хто Ним присягає, та замовкнуть вуста тих, хто промовляє неправду.
