Psalmorum 62

1 In finem, Pro Idithun, Psalmus David. Nonne Deo subiecta erit anima mea? ab ipso enim salutare meum.

Для дириґента хору. Для Єдуту́на. Псалом Давидів. Тільки від Бога чекай у мовча́нні, о душе́ моя, від Нього спасі́ння моє!

2 Nam et ipse Deus meus, et salutaris meus: susceptor meus, non movebor amplius.

Тільки Він моя ске́ля й спасі́ння моє, Він тверди́ня моя, — тому́ не захита́юся дуже!

3 Quousque irruitis in hominem? interficitis universi vos: tamquam parieti inclinato et maceriæ depulsæ.

Доки бу́дете ви напада́ти на люди́ну? Усі хочете ви розтрощи́ти її, немов мур той похи́лений, мов би парка́н той валю́щий!

4 Verumtamen pretium meum cogitaverunt repellere, cucurri in siti: ore suo benedicebant, et corde suo maledicebant.

Вони́ тільки й ду́мають, я́к би зіпхнути її з висоти, вони полюбили непра́вду: благословляють своїми уста́ми, в своєму ж нутрі́ проклинають! (Се́ла)

5 Verumtamen Deo subiecta esto anima mea: quoniam ab ipso patientia mea.

Тільки від Бога чекай у мовча́нні, о душе́ моя, бо від Нього надія моя!

6 Quia ipse Deus meus, et salvator meus: adiutor meus, non emigrabo.

Тільки Він моя скеля й спасі́ння моє, Він тверди́ня моя, — тому́ не захитаюсь!

7 In Deo salutare meum, et gloria mea: Deus auxilii mei, et spes mea in Deo est.

У Бозі спасі́ння моє й моя слава, скеля сили моєї, моє пристано́вище в Бозі!

8 Sperate in eo omnis congregatio populi, effundite coram illo corda vestra: Deus adiutor noster in æternum.

Мій наро́де, — кожного ча́су наді́йтесь на Нього, серце своє перед Ним вилива́йте, Бог для нас — пристано́вище! (Се́ла)

9 Verumtamen vani filii hominum, mendaces filii hominum in stateris: ut decipiant ipsi de vanitate in idipsum.

Справді, лю́дські сини́ — як та па́ра, сини́ й вищих му́жів — обма́на: як узяти на вагу́ — вони легші від пари всі ра́зом!

10 Nolite sperare in iniquitate, et rapinas nolite concupiscere: divitiæ si affluant, nolite cor apponere.

Не наді́йтесь на у́тиск, і не пишайтесь грабу́нком; як багатство росте, — не приклада́йте свого серця до нього!

11 Semel locutus est Deus, duo hæc audivi, quia potestas Dei est,

Один раз Бог сказав, а двічі я чув, — що сила — у Бога!

12 et tibi Domine misericordia: quia tu reddes unicuique iuxta opera sua.

І в Тебе, о Господи, милість, бо відпла́чуєш кожному згідно з діла́ми його!