Psalmorum 62
1 In finem, Pro Idithun, Psalmus David. Nonne Deo subiecta erit anima mea? ab ipso enim salutare meum.
Керівнику хору, Єдутуну. Псалом Давидів. Лише в Бозі спокій моєї душі, від Нього моє спасіння.
2 Nam et ipse Deus meus, et salutaris meus: susceptor meus, non movebor amplius.
Тільки Він – моя скеля і мій порятунок, твердиня моя – не захитаюся дуже.
3 Quousque irruitis in hominem? interficitis universi vos: tamquam parieti inclinato et maceriæ depulsæ.
Доки ви будете нападати на людину, усі разом добивати її, як похилену стіну, немов розхитану огорожу?
4 Verumtamen pretium meum cogitaverunt repellere, cucurri in siti: ore suo benedicebant, et corde suo maledicebant.
Радяться лише про те, щоб скинути її з високого місця, задоволення знаходять у брехні. Устами своїми благословляють, а в серці проклинають. (Села)
5 Verumtamen Deo subiecta esto anima mea: quoniam ab ipso patientia mea.
Лише в Бозі заспокоюйся, душе моя; бо [лише] на Нього надія моя.
6 Quia ipse Deus meus, et salvator meus: adiutor meus, non emigrabo.
Тільки Він – моя скеля і мій порятунок, твердиня моя – не захитаюся.
7 In Deo salutare meum, et gloria mea: Deus auxilii mei, et spes mea in Deo est.
У Бозі спасіння моє і слава моя; Він – могутня скеля моя, пристановище моє в Бозі.
8 Sperate in eo omnis congregatio populi, effundite coram illo corda vestra: Deus adiutor noster in æternum.
Народе, покладайся на Нього повсякчас, серця ваші виливайте перед Ним; Бог – пристановище наше. (Села)
9 Verumtamen vani filii hominum, mendaces filii hominum in stateris: ut decipiant ipsi de vanitate in idipsum.
Сини людські – лише марнота, сини мужів – омана; якщо покласти їх на ваги, усі разом вони легші від пари.
10 Nolite sperare in iniquitate, et rapinas nolite concupiscere: divitiæ si affluant, nolite cor apponere.
Не покладайтеся на гноблення [інших] і не хизуйтеся грабунком. Коли сила зростає, не прикладайте до неї серця.
11 Semel locutus est Deus, duo hæc audivi, quia potestas Dei est,
Один раз Бог промовив, двічі я почув це: у Бога могутність,
12 et tibi Domine misericordia: quia tu reddes unicuique iuxta opera sua.
у Тебе, Володарю, милість. Адже Ти віддячуєш кожному за його вчинки.
