< Psalmorum 55 >

1 In finem, In carminibus, intellectus David. Exaudi Deus orationem meam, et ne despexeris deprecationem meam:
Керівнику хору. На струнних інструментах. Повчання Давидове. Прислухайся, Боже, до моєї молитви, не ховайся від мого благання;
2 intende mihi, et exaudi me. Contristatus sum in exercitatione mea: et conturbatus sum
прислухайся до мене і дай мені відповідь! Я блукаю в тяжких думках своїх і зітхаю
3 a voce inimici, et a tribulatione peccatoris. Quoniam declinaverunt in me iniquitates, et in ira molesti erant mihi.
від голосу ворога, від утисків нечестивого. Бо вони наводять на мене беззаконня й гнівно ворогують зі мною.
4 Cor meum conturbatum est in me: et formido mortis cecidit super me.
Серце моє тремтить у моєму нутрі, жахи смерті напали на мене.
5 Timor et tremor venerunt super me: et contexerunt me tenebræ:
Страх і трепет увійшли в мене, і тремтіння охопило мене.
6 Et dixi: Quis dabit mihi pennas sicut columbæ, et volabo, et requiescam?
Сказав я: «Хто б дав мені крила голубині! Я полетів би й віднайшов спокій,
7 Ecce elongavi fugiens: et mansi in solitudine.
полинув би вдалечінь, спочив би в пустелі. (Села)
8 Expectabam eum, qui salvum me fecit a pusillanimitate spiritus, et tempestate.
Поспішив би знайти собі прихисток від рвучкого вітру й бурі».
9 Præcipita Domine, divide linguas eorum: quoniam vidi iniquitatem, et contradictionem in civitate.
Збентеж їх, Владико, розділи їм язики, бо бачу я насильство й заколот у місті.
10 Die ac nocte circumdabit eam super muros eius iniquitas: et labor in medio eius,
Удень та вночі вони обходять його на стінах, беззаконня й утиск всередині нього.
11 et iniustitia. Et non defecit de plateis eius usura et dolus.
Погибель серед міста, його гноблення й підступ не покидають вулиць.
12 Quoniam si inimicus meus maledixisset mihi, sustinuissem utique. Et si is, qui oderat me, super me magna locutus fuisset: abscondissem me forsitan ab eo.
Адже не ворог ганьбить мене, – я перетерпів би це, – не ненависник мій величається наді мною, – я сховався б від нього.
13 Tu vero homo unanimis: dux meus, et notus meus:
Але ти, кого я вважав одним цілим із собою, приятель мій, щирий друг мій,
14 Qui simul mecum dulces capiebas cibos: in domo Dei ambulavimus cum consensu.
з ким разом ми насолоджувалися щирим спілкуванням, у дім Божий ми ходили однодушно.
15 Veniat mors super illos: et descendant in infernum viventes: Quoniam nequitiæ in habitaculis eorum: in medio eorum. (Sheol h7585)
Нехай же смерть спіткає їх, нехай вони зійдуть живими до царства мертвих, бо зло в їхніх помешканнях та в нутрощах їхніх. (Sheol h7585)
16 Ego autem ad Deum clamavi: et Dominus salvabit me.
Я ж до Бога кличу, і Господь врятує мене.
17 Vespere, et mane, et meridie narrabo et annuntiabo: et exaudiet vocem meam.
Увечері, вранці й опівдні я бідкаюся й бентежуся, і Він чує мій голос.
18 Redimet in pace animam meam ab his, qui appropinquant mihi: quoniam inter multos erant mecum.
Він мирно визволить мою душу від битви проти мене, бо численні ті, хто [повстав] на мене.
19 Exaudiet Deus, et humiliabit illos, qui est ante sæcula. Non enim est illis commutatio, et non timuerunt Deum:
Бог почує та упокорить їх, Той, Хто справіку сидить [на престолі]. (Села) Бо вони не змінюються й Бога не бояться.
20 extendit manum suam in retribuendo. Contaminaverunt testamentum eius,
Підняв [товариш мій] руки свої на близьких друзів, знехтував своїм заповітом.
21 divisi sunt ab ira vultus eius: et appropinquavit cor illius. Molliti sunt sermones eius super oleum: et ipsi sunt iacula.
Вуста його слизькі, немов масло, але війна в його серці; слова його ніжніші за олію, але вони – оголені мечі.
22 Iacta super Dominum curam tuam, et ipse te enutriet: non dabit in æternum fluctuationem iusto.
Переклади свій тягар на Господа – і Він підтримає тебе; Він ніколи не дасть праведникові похитнутися.
23 Tu vero Deus deduces eos, in puteum interitus. Viri sanguinum, et dolosi non dimidiabunt dies suos: ego autem sperabo in te Domine.
Але Ти, Боже, скинеш їх до прірви загибелі. Люди кровожерні й підступні не дотягнуть навіть до половини своїх днів. А я на Тебе покладаюся.

< Psalmorum 55 >