Psalmorum 49
1 In finem, filiis Core Psalmus. Audite hæc omnes gentes: auribus percipite omnes, qui habitatis orbem:
Керівнику хору. Синів Кореєвих псалом. Послухайте це, усі народи, зважте, усі мешканці плинного світу,
2 Quique terrigenæ, et filii hominum: simul in unum dives et pauper.
сини Адамові, сини людські, – як багаті, так і бідні.
3 Os meum loquetur sapientiam: et meditatio cordis mei prudentiam.
Вуста мої промовлять мудрість, і роздуми мого серця – [глибоке] розуміння.
4 Inclinabo in parabolam aurem meam: aperiam in psalterio propositionem meam.
Схилю своє вухо до притчі, відкрию під [звуки] арфи мою загадку:
5 Cur timebo in die mala? iniquitas calcanei mei circumdabit me:
Чого мені боятися в дні лиха, коли беззаконня лукавих оточить мене –
6 Qui confidunt in virtute sua: et in multitudine divitiarum suarum gloriantur.
тих, хто на власні статки покладає надію й багатством своїм вихваляється?
7 Frater non redimit, redimet homo: non dabit Deo placationem suam.
Але ж брата ніхто не зможе викупити, ніхто не дасть Богові [належного] викупу за нього.
8 Et pretium redemptionis animæ suæ: et laborabit in æternum,
Бо занадто дорогим [був би] викуп за його душу, тому повік не досягти того,
9 et vivet adhuc in finem.
щоб хтось жив вічно й не побачив безодні смерті.
10 Non videbit interitum, cum viderit sapientes morientes: simul insipiens, et stultus peribunt. Et relinquent alienis divitias suas:
Адже кожен бачить, що мудрі помирають, і поряд із ними дурень і невіглас гине, залишаючи іншим свої статки.
11 et sepulchra eorum domus illorum in æternum. Tabernacula eorum in progenie, et progenie: vocaverunt nomina sua in terris suis.
Могили стали для них вічним домом, помешканнями їхніми з роду в рід. А вони називали своїми іменами землі!
12 Et homo, cum in honore esset, non intellexit: comparatus est iumentis insipientibus, et similis factus est illis.
Але ж людина не [завжди] перебуватиме в пошані, подібна вона до тварин, що гинуть.
13 Hæc via illorum scandalum ipsis: et postea in ore suo complacebunt.
Так, [життєві] дороги їхні – невігластво! Однак їхні наступники схвалюють те, що в них на вустах.
14 Sicut oves in inferno positi sunt: mors depascet eos. Et dominabuntur eorum iusti in matutino: et auxilium eorum veterascet in inferno a gloria eorum. (Sheol h7585)
Немов вівці, вони приготовані для царства смерті; смерть пастиме їх, а на ранок праведники пануватимуть над ними. Їхня міць виснажиться, безодня смерті – омріяне житло для них. (Sheol h7585)
Але Бог викупить душу мою з-під [влади] царства мертвих, коли прийме мене [до Себе]. (Села) (Sheol h7585)
16 Ne timueris cum dives factus fuerit homo: et cum multiplicata fuerit gloria domus eius.
Не переймайся, коли хтось багатіє, коли посилюється слава дому його.
17 Quoniam cum interierit, non sumet omnia: neque descendet cum eo gloria eius.
Адже в час смерті нічого не візьме він із собою, слава його не зійде вслід за ним [до царства мертвих].
18 Quia anima eius in vita ipsius benedicetur: confitebitur tibi cum benefeceris ei.
Навіть якщо за життя він вважав себе благословенним, – адже хвалять тебе люди, коли ти добре собі робиш, –
19 Introibit usque in progenies patrum suorum: et usque in æternum non videbit lumen.
однак піде він до роду своїх предків, так що повік світла не побачить.
20 Homo, cum in honore esset, non intellexit: comparatus est iumentis insipientibus, et similis factus est illis.
Людина в пошані, але нерозумна, подібна до тварин, що гинуть.
