Psalmorum 33
1 Psalmus David. Exultate iusti in Domino: rectos decet collaudatio.
Співайте із радістю, праведні в Господі, — бо щи́рим лицю́є хвала́!
2 Confitemini Domino in cithara: in psalterio decem chordarum psallite illi.
Хваліть Господа гу́слами, співайте Йому з десятистру́нною а́рфою,
3 Cantate ei canticum novum: bene psallite ei in vociferatione.
заспівайте Йому нову пісню, гарно заграйте Йому з гуком су́рем,
4 Quia rectum est verbum Domini, et omnia opera eius in fide.
бо щире Господнєє слово, і кожен чин Його вірний!
5 Diligit misericordiam et iudicium: misericordia Domini plena est terra.
Правду та суд Він коха́є, і Господньої милости повна земля!
6 Verbo Domini cæli firmati sunt: et spiritu oris eius omnis virtus eorum.
Словом Господнім учи́нене небо, а подихом уст Його все його ві́йсько.
7 Congregans sicut in utre aquas maris: ponens in thesauris abyssos.
Воду мо́рську збирає Він, мов би до мі́ху, безо́дні складає в комо́рах.
8 Timeat Dominum omnis terra: ab eo autem commoveantur omnes inhabitantes orbem.
Буде боятися Господа ці́ла земля, всі ме́шканці все́світу бу́дуть лякатись Його,
9 Quoniam ipse dixit, et facta sunt: ipse mandavit, et creata sunt.
бо сказав Він — і сталось, наказав — і з'явилось.
10 Dominus dissipat consilia gentium: reprobat autem cogitationes populorum, et reprobat consilia principum.
Госпо́дь ра́ду пога́нів пони́щить, поні́вечить ми́слі наро́дів,
11 Consilium autem Domini in æternum manet: cogitationes cordis eius in generatione et generationem.
а за́дум Господній навіки стоятиме, думки́ Його серця — на вічні віки́!
12 Beata gens, cuius est Dominus, Deus eius: populus, quem elegit in hereditatem sibi.
Блаженний той люд, що Богом у нього Госпо́дь, блаженний наро́д, що Він вибрав його на спа́док Собі!
13 De cælo respexit Dominus: vidit omnes filios hominum.
Господь споглядає з небе́с, і бачить усіх синів лю́дських,
14 De præparato habitaculo suo respexit super omnes, qui habitant terram.
приглядається з місця оселі Своєї до всіх, хто замешкує землю:
15 Qui finxit sigillatim corda eorum: qui intelligit omnia opera eorum.
Хто створив серце кожного з них, наглядає всі їхні діла́!
16 Non salvatur rex per multam virtutem: et gigas non salvabitur in multitudine virtutis suæ.
Немає царя, що його многість ві́йська спасає, не врятується ве́летень вели́кістю сили,
17 Fallax equus ad salutem: in abundantia autem virtutis suæ non salvabitur.
для спасі́ння той кінь ненадійний, і великістю сили своєї він не збереже, —
18 Ecce oculi Domini super metuentes eum: et in eis, qui sperant super misericordia eius.
ось око Господнє на тих, хто боїться Його, хто наді́ю на милість Його поклада́є,
19 Ut eruat a morte animas eorum: et alat eos in fame.
щоб рятувати життя їхнє від смерти, і щоб за час голоду їх оживляти!
20 Anima nostra sustinet Dominum: quoniam adiutor et protector noster est.
Душа наша наді́ю склада́є на Господа, — Він наша поміч і щит наш,
21 Quia in eo lætabitur cor nostrum: et in nomine sancto eius speravimus.
бо Ним радується наше серце, бо на Ймення святеє Його ми надію кладемо́!
22 Fiat misericordia tua Domine super nos: quemadmodum speravimus in te.
Нехай Твоя милість, о Господи, буде на нас, коли поклада́ємо наді́ю на Тебе!
