Psalmorum 115
1 Non nobis Domine, non nobis: sed nomini tuo da gloriam.
Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своє́му дай славу за милість Твою, за правду Твою!
2 Super misericordia tua, et veritate tua: nequando dicant Gentes: Ubi est Deus eorum?
Пощо мають казати наро́ди: „Де́ ж то їхній Бог?“
3 Deus autem noster in cælo: omnia quæcumque voluit, fecit.
А Бог наш на небі, — усе, що хотів, учинив
4 Simulacra gentium argentum, et aurum, opera manuum hominum.
Їхні божки́ — срібло й золото, ді́ло рук лю́дських:
5 Os habent, et non loquentur: oculos habent, et non videbunt.
вони мають уста́ — й не гово́рять, очі мають вони — і не бачать,
6 Aures habent, et non audient: nares habent, et non odorabunt.
мають уші — й не чують, мають носа — й без ню́ху,
7 Manus habent, et non palpabunt: pedes habent, et non ambulabunt: non clamabunt in gutture suo.
мають руки — та не дотика́ються, мають ноги — й не ходять, своїм го́рлом вони не говорять!
8 Similes illis fiant qui faciunt ea: et omnes qui confidunt in eis.
Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробля́є, усі, хто наді́ю на них поклада́є!
9 Domus Israel speravit in Domino: adiutor eorum et protector eorum est.
Ізраїлю, — наді́ю складай лиш на Господа: Він їм поміч та щит їм!
10 Domus Aaron speravit in Domino: adiutor eorum et protector eorum est.
Ааро́новий доме, — наді́йтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
11 Qui timent Dominum, speraverunt in Domino: adiutor eorum et protector eorum est.
Ті, що Господа боїте́ся, — наді́йтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
12 Dominus memor fuit nostri: et benedixit nobis: Benedixit domui Israel: benedixit domui Aaron.
Господь пам'ятає про нас, — нехай поблагосло́вить! Нехай поблагосло́вить Ізраїлів дім, нехай поблагосло́вить Він дім Ааро́нів!
13 Benedixit omnibus, qui timent Dominum, pusillis cum maioribus.
Нехай поблагосло́вить Він тих, хто має до Господа страх, мали́х та великих!
14 Adiiciat Dominus super vos: super vos, et super filios vestros.
Нехай вас розмножить Госпо́дь, — вас і ваших діте́й!
15 Benedicti vos a Domino, qui fecit cælum, et terram.
Благословенні ви в Господа, що вчинив небо й землю!
16 Cælum cæli Domino: terram autem dedit filiis hominum.
Небо, — небо для Господа, а землю віддав синам лю́дським!
17 Non mortui laudabunt te Domine: neque omnes, qui descendunt in infernum. (questioned)
Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовча́ння, —
18 Sed nos qui vivimus, benedicimus Domino, ex hoc nunc et usque in sæculum.
а ми благословля́тимемо Господа — відтепе́р й аж навіки! Алілуя!
