< Psalmorum 11 >

1 In finem, Psalmus David. In Domino confido: quomodo dicitis animæ meæ: Transmigra in montem sicut passer?
Для дириґента хору. Давидів. Я наді́юсь на Господа, — як же кажете ви до моєї душі: „Відлітай ти на го́ру свою, немов птах?“
2 Quoniam ecce peccatores intenderunt arcum, paraverunt sagittas suas in pharetra, ut sagittent in obscuro rectos corde.
Бо ось нечестиві натя́гують лу́ка, міцно ставлять стрілу́ свою на тятиву́, щоб у те́мряві до простосердих стріляти.
3 Quoniam quæ perfecisti, destruxerunt: iustus autem quid fecit?
Як основи зруйновано, — що́ тоді праведний зробить?
4 Dominus in templo sancto suo, Dominus in cælo sedes eius: Oculi eius in pauperem respiciunt: palpebræ eius interrogant filios hominum.
Госпо́дь у святім Своїм храмі, Господь — престол Його на небеса́х, бачать очі Його, повіки Його випробо́вують лю́дських синів!
5 Dominus interrogat iustum et impium: qui autem diligit iniquitatem, odit animam suam.
Господь випробо́вує праведного, а безбожного й того, хто любить наси́лля, — ненави́дить душа Його!
6 Pluet super peccatores laqueos: ignis, et sulphur, et spiritus procellarum pars calicis eorum.
Він спу́стить дощем на безбожних горю́че вугі́лля, огонь, і сірку, і вітер гарячий, — це частка їхньої чаші.
7 Quoniam iustus Dominus et iustitias dilexit: æquitatem vidit vultus eius.
Бо Господь справедливий, кохає Він правду, — праведний бачить обли́ччя Його!

< Psalmorum 11 >