Psalmorum 11

1 In finem, Psalmus David. In Domino confido: quomodo dicitis animæ meæ: Transmigra in montem sicut passer?

Керівнику хору. Псалом Давидів. На Господа я надію покладаю. Як же ви можете казати мені: «Лети-но на гору, мов птах!»

2 Quoniam ecce peccatores intenderunt arcum, paraverunt sagittas suas in pharetra, ut sagittent in obscuro rectos corde.

Бо ось нечестиві натягують луки, прикладають стріли на тятиву, щоб у темряві стріляти в справедливих серцем.

3 Quoniam quæ perfecisti, destruxerunt: iustus autem quid fecit?

Адже коли руйнуються підвалини, що може зробити праведний?

4 Dominus in templo sancto suo, Dominus in cælo sedes eius: Oculi eius in pauperem respiciunt: palpebræ eius interrogant filios hominum.

Господь у Своєму святому Храмі, Господь на Своєму небесному престолі. Його очі бачать, Його повіки випробовують синів людських.

5 Dominus interrogat iustum et impium: qui autem diligit iniquitatem, odit animam suam.

Господь випробовує праведного, а нечестивого й того, хто любить насильство, ненавидить Його душа.

6 Pluet super peccatores laqueos: ignis, et sulphur, et spiritus procellarum pars calicis eorum.

Він проллє дощем на нечестивих нещастя, вогонь, сірку, і вітер палючий – їхня частка з чаші [гніву].

7 Quoniam iustus Dominus et iustitias dilexit: æquitatem vidit vultus eius.

Бо праведний Господь, любить правду; [тому тільки] справедливі побачать Його обличчя.