Mattheum 17
1 Et post dies sex assumit Iesus Petrum, et Iacobum, et Ioannem fratrem eius, et ducit illos in montem excelsum seorsum:
А через шість день бере Ісус Петра, Якова, та Йоана брата його, й веде їх на гору високу окреме,
2 et transfiguratus est ante eos. Et resplenduit facies eius sicut sol: vestimenta autem eius facta sunt alba sicut nix.
й персобразивсь перед ними: й сяяло лице Його як сонце, а одежа Його стала біла, як сьвітло.
3 Et ecce apparuerunt illis Moyses, et Elias cum eo loquentes.
Коли се явивсь їм Мойсей та Ілия, розмовляючи з Ним.
4 Respondens autem Petrus, dixit ad Iesum: Domine, bonum est nos hic esse: si vis, faciamus tria tabernacula, tibi unum, Moysi unum, et Eliæ unum.
Озвав ся ж Петр, і рече до Ісуса: Господи, добре нам тут бути: коли хочеш, зробимо тут три намети: один Тобі, один Мойсейові, а один Ілиї.
5 Adhuc eo loquente, ecce nubes lucida obumbravit eos. Et ecce vox de nube, dicens: Hic est Filius meus dilectus, in quo mihi bene complacui: ipsum audite.
Ще він говорив, аж ось ясна хмара отїнила їх, і ось голос із хмари глаголючий: Се Син мій любий, що я Його вподобав; Його слухайте.
6 Et audientes discipuli ceciderunt in faciem suam, et timuerunt valde.
Зачувши се ученики, припали лицем до землї, й полякались вельми.
7 Et accessit Iesus, et tetigit eos: dixitque eis: Surgite, et nolite timere.
І прийшовши Ісус, торкнув їх, і рече: Устаньте й не лякайтесь.
8 Levantes autem oculos suos, neminem viderunt, nisi solum Iesum.
Вони ж, знявши очі свої, не бачили нїкого, тільки одного Ісуса.
9 Et descendentibus illis de monte, præcepit eis Iesus, dicens: Nemini dixeritis visionem, donec Filius hominis a mortuis resurgat.
І, як сходили вони з гори, нака. зав їм Ісус, глаголючи: Не кажіть нікому про сю із'яву, аж поки Син чоловічий устане з мертвих.
10 Et interrogaverunt eum discipuli, dicentes: Quid ergo scribæ dicunt quod Eliam oporteat primum venire?
І питали в Него ученики Його кажучи: Що ж се кажуть письменники, що Ілия мусить прийти попереду?
11 At ille respondens, ait eis: Elias quidem venturus est, et restituet omnia.
Ісус же, озвавшись, рече їм: Ілия прийде попереду, і налагодить усе.
12 Dico autem vobis, quia Elias iam venit, et non cognoverunt eum, sed fecerunt in eo quæcumque voluerunt. Sic et Filius hominis passurus est ab eis.
Я ж глаголю вам: Що Ілия вже прийшов, та й не познали його, а зробили на йому, що схотіли. Так і Син чоловічий терпіти ме від них.
13 Tunc intellexerunt discipuli, quia de Ioanne Baptista dixisset eis.
Тоді зрозуміли ученики, що глаголав їм про Иоана Хрестителя.
14 Et cum venisset ad turbam, accessit ad eum homo genibus provolutus ante eum, dicens:
І, як прийшли вони до народу, приступив до Него чоловік, припавши Йому до ніг і говорячи:
15 Domine, miserere filio meo, quia lunaticus est, et male patitur: nam sæpe cadit in ignem, et crebro in aquam.
Господи, помилуй мого сина; він бо місячник, і тяжко мучить ся: почасту бо падає в огонь, і почасту в воду.
16 Et obtuli eum discipulis tuis, et non potuerunt curare eum.
І привів я його до учеників Твоїх, та й не змогли вони сцїлити його.
17 Respondens autem Iesus, ait: O generatio incredula, et perversa, quousque ero vobiscum? usquequo patiar vos? Afferte huc illum ad me.
Озвав ся ж Ісус і рече: О кодло невірне та розвратне! Доки буду з вами? доки терпіти му вас? Приведіть менї його сюди.
18 Et increpavit illum Iesus, et exiit ab eo dæmonium, et curatus est puer ex illa hora.
І погрозив йому Ісус і вийшов з него диявол, і одужав хлопець з того часу.
19 Tunc accesserunt discipuli ad Iesum secreto, et dixerunt: Quare nos non potuimus eiicere illum?
Приступивши тодї ученики до Ісуса, сказали на самоті: Чом не змогли ми вигнати його?
20 Dixit illis Iesus: Propter incredulitatem vestram. Amen quippe dico vobis, si habueritis fidem, sicut granum sinapis, dicetis monti huic, Transi hinc illuc, et transibit, et nihil impossibile erit vobis.
Ісус же рече їм: Через невіру вашу, істино бо глаголю вам: Коли б ви мали віри з зерно горчицї, то сказали б оцій горі: Перейди звідсіля туди; то й перейде; й нїчого не буде неможливого вам.
21 Hoc autem genus non eiicitur nisi per orationem, et ieiunium.
Се ж кодло не виходить, як тільки молитвою та постом.
22 Conversantibus autem eis in Galilæa, dixit illis Iesus: Filius hominis tradendus est in manus hominum:
Як же пробували вони в Галилеї, рече до них Ісус: Син чоловічий буде виданий у руки людям;
23 et occident eum, et tertia die resurget. Et contristati sunt vehementer.
і вбють Його, а третього дня Він устане. І засудили вони вельми.
24 Et cum venissent Capharnaum, accesserunt qui didrachma accipiebant, ad Petrum, et dixerunt ei: Magister vester non solvit didrachma?
Як же прийшли в Капернаум, приступили ті, що данину збирали, до Петра, й казали: Чи не дасть ваш учитель данини?
25 Ait: Etiam. Et cum intrasset in domum, prævenit eum Iesus, dicens: Quid tibi videtur Simon? Reges terræ a quibus accipiunt tributum vel censum? a filiis suis, an ab alienis?
Каже: Так. І як увійшов у господу, попередив його Ісус, глаголючи: Що ти думаєш, Симоне? з кого! земні царі збирають данину? з своїх синів, чи з чужих?
26 Et ille dixit: Ab alienis. Dixit illi Iesus: Ergo liberi sunt filii.
Каже до Него Петр: Із чужих. Рече йому Ісус: То сини вільні.
27 Ut autem non scandalizemus eos, vade ad mare, et mitte hamum: et eum piscem, qui primus ascenderit, tolle: et aperto ore eius, invenies staterem: illum sumens, da eis pro me, et te.
Тільки ж, щоб не блазнити нам Їх, ійди до моря, та закинь удку, й першу рибу, що піймаєть ся, візьми й роззявивши їй рот, знайдеш статира; взявши його, дай їм за мене й за себе.
